У ніч проти 14 травня 2026 року під час однієї з найпотужніших ракетних атак Росії на Київ загинула 15-річна Марія Польська. Вона місяцями готувала вальс до випускного та мріяла стати хореографом. Уже наступного дня після трагедії кияни несли квіти до зруйнованого будинку на Дарниці, де ще зовсім недавно була квартира Маші.
У червні випускний відбувся без неї — у задушливому від спеки залі, серед батьків і вчителів. Її партнер по танцю Єгор Холодрига вийшов на майданчик один і підняв праву долоню в порожнечу — туди, де мала стояти Маша.
Про цю історію 30 червня написало видання The New York Times, повідомляє Інформатор. Автори матеріалу, Сіобан О’Ґрейді та Любов Шолудько, відтворили долю учениці київського ліцею №237, життя якої війна обірвала в ніч на 14 травня 2026 року. Маша Польська загинула після влучання ракети в житловий будинок на Дарниці — у під’їзді, де шукала укриття. Їй було 15 років.
Танцями Маша займалася з п’яти років. Неподалік дому вона відвідувала студію, де вивчала джаз, а під час шкільних репетицій вальсу часто підказувала одноліткам, як рухатися точніше. Саме Маша запропонувала для вальсу пісню «Love Story» французької виконавиці Indila. Оскільки вона була найдосвідченішою й найменшою дівчиною в групі, їй дісталася центральна роль: саме Машу мали підіймати та крутити.
«Я обрав Машу, бо ми обоє дуже добре танцюємо і були б центральною парою в групі», — сказав Єгор Холодрига виданню The New York Times.
Єгор був одним із найближчих друзів Маші. Він любив жартома називати її різними прізвиськами, а найчастіше — Машулею. У пару з ними поставили Станіслава Могільнікова та Лору Черняєвську — найкращу подругу Маші, з якою вони були нерозлучні з сьомого класу. Дівчата разом ходили до школи, зупинялися купити желейки й мали дві улюблені гойдалки на шкільному майданчику — свої особисті місця зустрічі.
Біля під’їзду будинку неподалік ст.м. Харківська, де Маша загинула з родиною, однокласники залишили на імпровізованому меморіалі дитячі іграшки та фотографії подруги. Фото: Оксана Парафенюк, NYT.
До випускного Маша готувалася завчасно й дуже уважно. Разом із мамою вона вибрала ресторан для святкування після танців і продумала меню. Також розмірковувала над сукнею та зачіскою. Дев’ятий клас мав стати особливим, адже частина однокласників після нього переходила до профтехучилищ, і для них це була остання нагода зібратися разом. Сама Маша збиралася залишитися в ліцеї до одинадцятого класу, але хотіла, щоб цей вечір запам’ятався всім.