У столиці й досі є сотні закритих бомбосховищ під старими науковими інститутами, куди звичайні мешканці не мають доступу. Про це 31 липня в ефірі заявив києвознавець Кирило Степанець.
Проблема недоступних і непридатних укриттів у Києві існує не перший рік. Раніше кияни просили прибрати треш-укриття на Русанівці, де замість безпечного прихистку від обстрілів були шприци та порожні пляшки.
Як повідомляє “Інформатор”, з часів Другої світової війни в Києві збереглося близько тисячі бомбосховищ і мінібункерів. Водночас майже половина з них перебуває в незадовільному стані. Про це також повідомляє видання kyivschina24.com, посилаючись на слова краєзнавця Кирила Степанця в ефірі “Вечір. LIVE”.
За словами експерта, найкраща ситуація нині в медичних закладах. У лікарнях відбувся масовий ремонт і переобладнання, тому майже в усіх київських медичних установах бомбосховища повністю оновлені. Значно гірше становище — на частково закинутих підприємствах і в старих науково-дослідних установах.
Степанець зазначив, що в Києві є близько 30 старих науково-дослідних інститутів, і в кожному з них свого часу будували бомбосховища. Деякі інститути мають навіть по три окремих великих укриття. За його словами, ці об’єкти розраховані на 600 і 1200 людей.
Києвознавець наголосив, що для відновлення таких приміщень потрібні відносно невеликі гроші. На його думку, після цього вони могли б стати повноцінними укриттями, здатними суттєво посилити систему цивільного захисту столиці. Однак зараз ці сховища фактично залишаються недоступними для мешканців.
Питання доступності бомбосховищ у Києві щоразу загострюється після масованих обстрілів, коли люди шукають прихисток, але не завжди можуть його знайти. Ситуація зі старими укриттями при інститутах лише додає нових болючих питань до вже наявних проблем із доступом до підземних станцій метро та станом наявних сховищ у житлових кварталах.