Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попередив, що об’єкт “Укриття” над четвертим реактором Чорнобильської АЕС може зруйнуватися в будь-який момент. За його оцінками, наслідки лютневої атаки Росії знищили десятиліття міжнародних зусиль у сфері ядерної безпеки. Берні підкреслює, що якщо конструкція впаде, термінові роботи з контролю радіоактивності на станції стануть фактично неможливими. Він вважає, що Росія свідомо використовує ядерний чинник як зброю проти України. У своєму інтерв’ю УНІАН Берні зазначив, що Новий безпечний конфайнмент (НБК) був герметичним до ночі 14 лютого 2025 року, коли російський ударний дрон влучив у нього. Вибух і подальше горіння створили отвір у просторі під дахом, що унеможливило підтримання негативного тиску – ключового механізму, який запобігає виходу радіоактивних частинок назовні. Система негативного тиску є основним інструментом контролю радіоактивності всередині конфайнменту. Вона підтримує вищий тиск у просторі під дахом НБК, що змушує повітря рухатися всередину, а не назовні. Після атаки дрона цей механізм перестав працювати, а отвір у даху унеможливлює підтримання необхідного перепаду тиску. Берні описав можливий сценарій обвалу: радіоактивний пил може піднятися всередині НБК і потрапити назовні. Хоча пил навряд чи розповсюдиться на великі відстані, локальне забруднення навколо НБК та прилеглих ядерних об’єктів буде настільки значним, що проведення будь-яких робіт на станції стане вкрай складним. Це стосується трьох реакторів ЧАЕС та сховищ ядерного палива, обслуговування яких критично важливе для безпеки регіону. Обвал означатиме, що всі плани подолання наслідків катастрофи доведеться розробляти практично з нуля. Експерт також попередив, що поки тривають російські атаки – дрони та ракети пролітають над Чорнобилем майже щодня – ризик повторного удару залишається постійним. Навіть непряме влучання потужної зброї поблизу об’єкта може спричинити сейсмічні коливання, які обвалять нестабільні конструкції першого саркофага, розташованого під НБК. За оцінками директора ЧАЕС Сергія Тараканова, повне відновлення конфайнменту може тривати від трьох до чотирьох років і вимагатиме значного міжнародного фінансування. Наразі Україна уклала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, і першочергові ремонтні роботи планується завершити до кінця 2026 року. Перший об’єкт “Укриття” – бетонний саркофаг – звели над зруйнованим четвертим реактором менш ніж за сім місяців після катастрофи 26 квітня 1986 року. Це був один з найскладніших будівельних проєктів в умовах смертельної небезпеки: понад 200 тисяч ліквідаторів працювали за гранично допустимих доз опромінення, зводячи конструкцію висотою понад 60 метрів. До листопада 1986 року саркофаг накрив зруйнований реактор і запобіг масштабнішому радіоактивному забрудненню. Однак, споруду зводили як тимчасове рішення, розраховане на 25-30 років служби, і вже за кілька десятиліть вона почала давати серйозні тріщини. Усвідомлення крихкості першого саркофага спонукало міжнародну спільноту об’єднатися навколо амбітнішого проєкту. Завдяки фінансуванню 45 країн у 2010-х роках розпочалося будівництво Нового безпечного конфайнменту – сталевої арки вартістю 1,5 мільярда євро. У 2016 році НБК накрили старий саркофаг, а у 2019 році передали Україні. Конструкція мала стати герметичним “цехом” для безпечного демонтажу першого саркофага та перетворення зони на екологічно безпечну систему. Плани щодо демонтажу внутрішніх конструкцій першого саркофага неодноразово переносилися через технічні труднощі та пандемію COVID-19, і наразі роботи відкладені до 2029 року. Атака дрона у лютому 2025 року знову зрушила ці плани. Нині фахівцям доводиться спочатку відновити захисні функції НБК, і лише після цього повертатися до питання демонтажу. За оцінками експертів, навіть невідкладний демонтаж нестабільних конструкцій вимагатиме не менше восьми років цілеспрямованої та небезпечної роботи.
Загроза обвалу на ЧАЕС: наслідки атаки російського дрона
