Суд заборонив ТЦК оголошувати у розшук військовозобов’язаних за «повістками для уточнення даних»

Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та частково задовольнив позов військовозобов’язаного, якого ТЦК оголосив у «розшук» і ініціював його примусове доставлення до центру комплектування. Суд дійшов висновку, що повістка з формулюванням «для уточнення даних» не створює обов’язку з’являтися, а отже — не може бути підставою для внесення відомостей про порушення військового обліку та звернення до поліції.Суд зобов’язав ТЦК вилучити відповідні записи з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, відкликати звернення до Нацполіції та повідомити про відсутність підстав для адміністративного затримання особи.Обставини справи №560/5715/25Позивач — адвокат, військовозобов’язаний, який перебуває на обліку та, за його словами, вчасно оновив свої персональні і військово-облікові дані через електронні ресурси.7 квітня 2025 року його зупинили працівники поліції та повідомили, що він перебуває у «розшуку» за поданням територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Підставою нібито стало неприбуття за повісткою.Позивач стверджував, що: жодної повістки фактично не отримував; протокол чи постанова про адміністративне правопорушення щодо нього не складалися; військово-облікові дані були оновлені вчасно; відомості про «розшук» та порушення правил військового обліку були внесені до реєстрів без законних підстав.ТЦК у відповідях на запити підтвердив, що: протокол і постанова про адміністративну відповідальність не складалися; до поліції було автоматично сформоване електронне звернення щодо доставлення позивача; у реєстрі значиться повістка типу «для звірки» (з формулюванням «уточнення даних»), надіслана поштою та повернута з відміткою «адресат відсутній».Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи, що факт неприбуття за викликом є достатнім для внесення відповідних відомостей до реєстрів, а дії Нацполіції мали виключно технічний характер.Позиція апеляційного судуСкасовуючи це рішення, апеляційний суд детально проаналізував норми законодавства про мобілізацію, військовий облік та адміністративну відповідальність і дійшов кількох ключових висновків.1. Повістка «для уточнення даних» не створює обов’язку з’являтисяСуд підкреслив, що закон визначає вичерпний перелік цілей, для яких особа може бути викликана до ТЦК (взяття на облік, проходження ВЛК, призов, визначення призначення тощо).Формулювання «уточнення даних»: не є самостійною законною підставою для виклику; не дозволяє чітко визначити правову основу явки; не створює обов’язку з’являтися за повісткою, якщо дані вже уточнені.У цій справі суд встановив, що позивач виконав обов’язок щодо оновлення персональних і військово-облікових даних у встановлений законом строк. Тому підстав для повторного виклику саме з цією метою не було.2. Внесення відомостей про порушення військового обліку — незаконнеАпеляційний суд зазначив: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності (за статтями 210, 210-1 КУпАП) можуть вноситися до Єдиного реєстру лише за наявності відповідного протоколу або постанови.У цій справі: жодного протоколу чи постанови не було; склад адміністративного правопорушення не доведений; отже, внесення до реєстру інформації про порушення правил військового обліку є протиправним.3. «Розшук» у мобілізаційних справах не має законодавчого визначенняСуд окремо вказав, що поняття «розшук», яким оперують інформаційні системи, не передбачене Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».Звернення ТЦК до Нацполіції щодо затримання та доставлення особи можливе лише за одночасної наявності двох умов: невиконання обов’язків, визначених законом; вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.У цій справі таких умов не було, оскільки: не існувало «законної повістки»; не було складу правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.Тому ініціювання доставлення позивача до ТЦК суд визнав таким, що перевищує повноваження.4. Роль Національної поліціїВодночас апеляційний суд погодився з висновком першої інстанції в частині вимог до Нацполіції: поліція не ухвалювала індивідуальних рішень щодо позивача і не вносила інформацію самостійно, а лише технічно обробляла дані, отримані від ТЦК.Тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.Рішення судуАпеляційний суд: скасував рішення суду першої інстанції;