Полковник Павло Розлач, заступник командира 8-го корпусу ДШВ та Герой України, в інтерв’ю LB.ua розкриває, як присутність північнокорейських військ вплинула на бойові дії в Курській області. Він зазначає, що залучення спеціальних підрозділів з Пхеньяна дало росіянам можливість досягти перших успіхів після тривалого періоду невдач. Розлач підкреслює, що світ недооцінює КНДР, адже це не просто «голодні солдати», а витривала та швидка піхота, яка вчиться сучасним технологіям прямо на полі бою.
У великому інтерв’ю полковник аналізує, чому корейці не мають «задньої передачі», як відключення Starlink на певний час вплинуло на окупантів, і чому 2026 рік стане роком не лише для людей, а й для роботів. Він також розповідає про VR-технології в окопах, майбутні R&D-центри корпусів та стратегію виживання нації.
6 серпня 2024 року українські війська прорвали кордон Росії в Курській області. На них вже чекала рота бійців 80-ї десантно-штурмової бригади, яка змогла пройти на територію ворога за два дні до початку основної частини операції. Полковник Розлач, який керував цим маневром, отримав звання Героя України за цю операцію. Він прийняв бригаду за тиждень до початку Курської операції та досі бере участь у бойових діях Сил оборони України на Сумщині та Курщині.
Зараз полковник Розлач є заступником командира 8-го корпусу ДШВ, до якого входять 7 бригад десантників. Частина корпусу воює на Сумщині та Курщині, інша – на Донбасі та Запоріжжі. У розмові він розповідає про доцільність Курської операції, внаслідок якої без’ядерна країна захопила територію ядерної, та про те, чому перехід на корпусну систему неможливо реалізувати до завершення війни.
Він також аналізує інтенсивність російського наступу, зазначаючи, що росіяни намагаються атакувати всюди, де є можливість. Розлач підкреслює, що їхній тоталітарний режим сприяє бажанню населення воювати, і ресурси для цього у них ще є.
Щодо ситуації на Сумському напрямку, полковник зазначає, що для повної зачистки ворожих військ біля кордонів України потрібні певні сили, яких у росіян наразі немає. Він запевняє, що загрози захоплення Сум на даний момент немає, хоча місцеві жителі страждають від атак ворога.
Розлач позитивно оцінює перехід на корпусну систему, вважаючи, що це покращить управління військами. Він вважає, що для реалізації цієї ідеї потрібен час, і сподівається на можливість зібрати всі бригади разом, що створить потужну силу.
Полковник також підкреслює, що його корпус має якісний колектив молодих офіцерів з великим бойовим досвідом. Він наводить приклади успіхів своїх бригад, зокрема в артилерії та безпілотних системах.
Розлач зазначає, що до війни потрібно підходити з усією серйозністю, і кожен має зробити свій внесок у перемогу. Він закликає цивільних знайти свою роль у цій боротьбі, адже війна виграється не лише армією, а й нацією.