Протягом шести років існування платних камер Київський слідчий ізолятор став справжнім “монополістом” у сфері тюремного комфорту, заробивши вражаючі 31,8 млн грн. Ця сума перевищує виторг усіх інших 14 ізоляторів України разом узятих. Незважаючи на війну та економічні труднощі, попит на елітні “апартаменти” в Лук’янівському СІЗО продовжує зростати, а добовий тариф за перебування в камері з кондиціонером та окремим душем підвищився до майже 3 тисяч гривень. У матеріалі Віталія Тараненка розглядається географія та економіка “в’язничного сервісу”: від демократичного Кропивницького, де доба коштує 450 грн, до Хмельницького та Чернігова, де черга на покращені умови триває місяць. Дані станом на початок березня видання “Главком” отримало ексклюзивно. Заступник міністра юстиції Євген Пікалов повідомляє про розширення мережі до 89 камер, підкреслюючи, що зароблені кошти стали критично важливими для ремонту безкоштовних приміщень та підготовки харчоблоків до блекаутів. Це історія про те, як реформа, задумана як антикорупційний інструмент Дениса Малюськи, стала стабільним джерелом доходу для спецфонду та лакмусовим папірцем платоспроможності українських “віп”-арештантів. Київський слідчий ізолятор – це провідне місце утримання високих чиновників та політиків, підозрюваних у корупційних злочинах, і з 2020 року заробив 31,8 млн грн завдяки платним камерам. Цікаво, що столичне СІЗО перевищило заробітки всіх інших 14 ізоляторів України разом узятих. Причина цього явища проста: Київське СІЗО стало першим, що в травні 2020 року запровадило “в’язничну реформу”, ініційовану тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською. У слідчому ізоляторі з’явилися чотири камери з поліпшеними умовами, які можна орендувати за гроші. Довоєнний прейскурант виглядав досить привабливо: ув’язнений сплачував 2 тис. грн за добу. Далі діяла система знижок: за тиждень перебування в поліпшеній камері потрібно було сплатити 8 тис. грн, а місячний “абонемент” коштував 12 тис. грн. Нинішні ціни на віп-“апартаменти” у столичному СІЗО ще вищі: 2970 грн за добу, 10396 грн за тиждень і 15540 грн за місяць. Окремі душові кабінки та унітази – це блага цивілізації у платних камерах. Як пояснював ексміністр Малюська, запровадження платних камер мало на меті усунути корупцію, адже замість хабарів, які раніше давали за кращі умови, ці кошти офіційно надходять до бюджетного спецфонду. “Це один з найкращих та найуспішніших проєктів у пенітенціарній системі”, – зазначила колишня заступниця міністра Малюськи у коментарі для “Главкома”. Редакція видання отримала дані від Державної кримінально-виконавчої служби про ціни на “віп”-камери в різних регіонах України. Найдорожчими слідчими ізоляторами, що пропонують платні камери, після Київського є Харківське, Ізмаїльське та Хмельницьке СІЗО. Наприклад, харківський ізолятор має чотири платні камери на 12 осіб, доба перебування коштує 1465 грн, тиждень – 5125 грн, а місяць – 6 тис. грн. Виторг від “поліпшених” камер Харківського СІЗО з 2020 року до першого кварталу 2026 року становив 1,69 млн грн. Ізмаїльське СІЗО пропонує одну платну камеру для двох осіб за 1320 грн за добу, 4620 грн за тиждень і 6 тис. грн за місяць, заробивши 512,1 тис грн за 2021 рік. Хмельницьке СІЗО має дві камери з поліпшеними умовами, де можуть перебувати чотири особи, за добу потрібно заплатити 1154 грн, тиждень – 4 тис. грн, а місяць – 7290 грн. За шість років платні камери Хмельницького СІЗО принесли 1,13 млн грн доходу. Усі платні камери мають однакову “начинку”: ліжка, столи, шафи, телевізори, мікрохвильові печі, холодильники, кондиціонери, душові кабіни, унітази та електричні водонагрівачі. Як зазначив начальник Хмельницького СІЗО, полковник внутрішньої служби Руслан Сухораб, зароблені кошти спрямовуються на ремонти звичайних камер, облаштування харчоблоку та підготовку приміщень для резервного приготування їжі під час блекаутів. Усього 15 слідчих ізоляторів України, які надали інформацію на запити “Главкома”, за шість років заробили 52 млн грн на платних камерах. Черга на “віп”-камери може тривати до місяця. Найдоступнішими СІЗО з платними камерами є Кропивницький, Луцький та Чернігівський. Кропивницьке СІЗО пропонує найнижчу плату в Україні – 450 грн за добу, з двомісною та чотиримісною камерами. Луцьке СІЗО оцінює добове перебування у платній камері у 500 грн (три камери на шість осіб), а Чернігівський слідчий ізолятор має одну “поліпшену” камеру на дві особи за 517 грн за добу. У коментарі “Главкому” заступник міністра юстиції Євген Пікалов зазначив, що порядок облаштування камер з поліпшеними умовами регулюється наказом Міністерства юстиції від 15 вересня 2023 року. Наразі в пенітенціарних установах діє 89 камер з покращеними умовами, розрахованих на 225 осіб. З початку повномасштабного вторгнення (з 24 лютого 2022 року) в установах Державної кримінально-виконавчої служби України відкрито 22 платні камери на 70 місць. Час очікування платної камери варіюється в залежності від регіону, іноді її можна отримати протягом однієї-двох діб, а максимальний термін очікування в Хмельницькому та Чернігівському слідчих ізоляторах становить 30 і більше діб. Заступник міністра юстиції також зазначив, що кількість платних камер зростає з кожним роком, і, наприклад, протягом перших місяців 2026 року була відкрита одна камера на два місця у Полтавській установі виконання покарань №23.
Комфорт у в’язницях: як Київське СІЗО стало лідером
