Шевченківський районний суд міста Києва частково задовольнив позов чоловіка, який вимагав компенсацію за тривале затягування перерахунку пенсії. Про це йдеться у судовому рішенні, опублікованому 2 березня 2026 року, пише Інформатор.
Чоловік перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2020 року у справі № 640/19431/19 дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були визнані протиправними, а установу зобов’язали провести перерахунок пенсії з 01.03.2019 року з урахуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.
Попри це рішення, перерахунок пенсії не провели. Згодом рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року у справі № 320/29356/23 було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку пенсії у зв’язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати та зобов’язано провести перерахунок пенсії. Це рішення виконали лише через сім місяців після численних звернень чоловіка до ПФУ.
Надалі, через неправомірні дії ПФУ щодо нарахування пенсії, громадянин був змушений звертатися до суду з новими позовами, за якими відкрито провадження, але справи ще не розглянуті по суті. Він вказував, що такі дії спричинили йому надмірні моральні страждання, відчуття приниження, безпорадності та пригнічення, тому просив стягнути з ПФУ моральну шкоду у розмірі 300 тисяч гривень.
Суд частково задовольнив позов. З держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь чоловіка стягнуть моральну шкоду, завдану Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, у розмірі 30 тисяч гривень шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою.
У рішенні суд зазначив, що позивач надав висновок за даними експериментально-психологічного дослідження. У ньому вказано, що чоловік скаржиться на складнощі із засинанням, хвилювання, знервованість, безпорадність і підвищений тиск. Свій стан він пов’язує з невирішеними питаннями з пенсійною структурою та зазначає, що постійно про це думає. Психолог дійшов висновку про схильність до тривожно-депресивних реакцій, мислення в дещо сповільненому темпі, схильність до деталізації та застрягань, а також в’язкість і ригідність мислення.
Суд врахував характер порушень з боку органу пенсійного фонду, глибину та тривалість душевних страждань позивача, пов’язаних із порушенням його соціальних прав як пенсіонера, впродовж шести років, необхідність неодноразово захищати свої права в судовому порядку, а також тривале невиконання судових рішень про перерахунок пенсії. На думку суду, це свідчить про відсутність справедливої сатисфакції у зв’язку з ухваленням таких рішень і спричиняє додаткові страждання.
Водночас суму моральної шкоди у 300 тисяч гривень суд визнав завищеною. З огляду на засади розумності, виваженості та справедливості суд дійшов висновку, що достатнім відшкодуванням є 30 тисяч гривень. У рішенні наголошено, що саме такий розмір компенсації апеляційний суд вважає співмірним із моральними стражданнями, завданими позивачу тривалим невиконанням судових рішень щодо нього.