Хмельницький окружний адміністративний суд у справі №560/20032/25 задовольнив позов військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, визнавши протиправним рішення комісії про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.
Суд дійшов висновку: формальна наявність іншої повнолітньої дитини в особи з інвалідністю не звільняє ТЦК від обов’язку перевірити реальну можливість такої особи здійснювати догляд.
Обставини справи
Позивач звернувся до першого відділу відповідного ТЦК із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстава — батько є особою з інвалідністю II групи.
Комісія ТЦК відмовила у відстрочці (протокол №36 від 18.11.2025), пославшись на те, що у батька є повнолітня донька, яка відповідно до Сімейного кодексу України зобов’язана утримувати непрацездатного батька.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, право на відстрочку мають військовозобов’язані, які мають одного з батьків з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
Порядок №560 (постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560) покладає на комісію обов’язок:
Оцінка суду
Суд встановив:
Ключовий висновок суду полягає у такому.
Пункт 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII пов’язує право на відстрочку не лише з наявністю обов’язку утримання, а й з відсутністю інших осіб, які можуть його реалізувати.
Сам по собі факт існування повнолітньої доньки не означає автоматичну можливість здійснення догляду.
Суд зазначив: перебування особи за кордоном не звільняє її від обов’язку утримувати батька, проте вимагає від суб’єкта владних повноважень з’ясування питання фактичної можливості виконання такого обов’язку з урахуванням конкретних життєвих обставин.
Натомість комісія обмежилася формальним посиланням на сам факт наявності сестри, не здійснивши всебічної перевірки.
Окремо суд відхилив аргумент відповідача щодо ненадання одного з документів, передбачених додатком 5 до Порядку №560. Така підстава не була зазначена у самому рішенні комісії, а тому не може використовуватися як додаткове обґрунтування вже у судовому процесі.
Суд констатував: рішення ухвалене без повного з’ясування обставин та не відповідає критеріям обґрунтованості й вмотивованості адміністративного акта.
Резолютивна частина
Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов; визнав протиправним та скасував рішення комісії ТЦК, оформлене протоколом №36 від 18.11.2025; зобов’язав відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням правових висновків суду.
Суд не надав відстрочку безпосередньо, залишивши це питання на повторний розгляд уповноваженого органу.