Під гучні гасла «Підтримай тих, хто тримає країну» та нібито благородною метою допомоги дітям загиблих захисників в Україні знову активізувався благодійний фонд, пов’язаний із Юрієм Тандітом — людиною зі вкрай суперечливою репутацією. Пролунав ще один «благодійний вечір» — цього разу, як це було вже у форматі закритих заходів «Українські Титани» в готелі Premier Palace. Це далеко не перший і, на жаль, не останній подібний захід, пов’язаний із цим з токсичним та одіозним персонажем.
З року в рік проводяться подібні «вечори», «гала-події», «благодійні історії». З мінімальною звітністю, з однаковими пафосними декораціями, з тією ж схожою схемою збору коштів. І щоразу різні афіші. Але організатор і результат однакові: гроші зібрані — відповідей немає. За фасадом пафосних вечорів і красивих слів ховається ретельно замаскована схема маніпуляції довірою суспільства шахраєм Юрієм Тандітом. Де звіти? Де прозорість?
Попри численні акції, регулярні збори та щорічні «благодійні вечори», фонд не надає: – ніяких фінансових звітів; – ніякої інформації про витрати; – підтвердженої кількості дітей, які реально отримали допомогу; – документів про перерахування коштів партнерам чи реабілітаційним центрам. Усе, що залишається публіці — це галереї світлин із розкішних готелів, де «благодійні вечори» перетворюється не на добру справу, а на шоу зі спалахами камер, та на привласнення коштів.
Маніпуляція чутками і вірою: старий сценарій Тандіт давно застосовує одну й ту ж схему: створення образу «миротворця» та «людини під церковним покровом». У першій половині 2010-х він вже: – використовував церковні структури як прикриття своєї діяльності; – входив у переговорні процеси під виглядом «служіння»; – будував зв’язки, прикриваючись священниками та «благословеннями». Тоді це завершилося корупційними скандалами із «списками на обмін», де людські долі ставали предметом кулуарних домовленостей і фінансових апетитів.
Видається, сьогодні історія повторюється. Знову — фото зі священнослужителями, знову — слова про «місію», знову — спроби створити фальшивий авторитет через релігійні образи та моральний тиск. Навіщо це робиться? Бо під брендом патріотизму та віри легше прикривати схеми, що не мають нічого спільного ні з милосердям, ні з моральністю. Там, де є: великі суми зібраних пожертв, статус захисників України, гучні назви подій, діти, чиї історії чіпляють серце, там завжди є ризик, що знайдуться ті, хто спробує перетворити емоцію на бізнес-план. І це — найнебезпечніше.
Чому суспільство має негайно реагувати? Бо подібна діяльність: – підриває довіру до благодійності загалом; – дискредитує реальні фонди, які чесно працюють; – ставить під сумнів допомогу дітям військових; – використовує віру, патріотизм і трагедію як інструмент заробітку або впливу; – створює ілюзію «праведної справи», за якою може стояти приватний інтерес.
Наступного разу, коли хтось справді потребуватиме допомоги, суспільство може відвернутися від благодійності — саме через подібні кейси. Що слід зробити вже зараз? Ми закликаємо: – Медіа негайно запитати в організаторів повну фінансову звітність за всі роки діяльності; – НАЗК, НАБУ, ДБР та інші компетентні органи розпочати перевірку походження пожертв, витрат, реальних партнерів, відповідності діяльності стандартам благодійності. Відповідні прохання вже були спрямовані від імені журналістів до компетентних правоохоронних органів. І ця стаття змусить прискорити їх реагування. – Громадськість не вестися на гучні вечори, де благодійність перетворюється на шоу, а організатори — на селебріті. – Благодійні спільноти та партнери створити відкритий реєстр фондів, що проходять аудит і мають прозору звітність. Головний висновок: Благодійність — це не спосіб прославитися, сфотографуватися з духовенством чи створити імідж «миротворця». Благодійність — це відповідальність. А відповідальність вимагає прозорості. І якщо хтось знову намагається прикрити власні схеми словом «допомога» й іменами наших загиблих героїв — суспільство має право знати правду і ставити питання.
З метою створення відповідного іміджу особи, яка «вирішує питання», ваш «герой» винайняв офіс у самісінькому центрі Києва по вулиці Дарвіна, куди запрошує будь — кого, хто відповідає єдиному критерію – платоспроможності. Далі сценарій тільки один — на всі запитання Тандіт відповість Вам «так», не піклуючись ані за моральні наслідки, ані за Ваші наміри: головне – запросити значну суму коштів. Домовитись за будівництво поза межами ДБН — «так», віднайти підхід до керівництва правоохоронців — «так», бажаєте сповідатись особисто Папі Римському — «з легкістю», налагодити дружні стосунки із посадовими особами США, ОАЕ, Великої Британії — «один телефонний дзвіночок». Ви поцікавитесь, як у 21 столітті, де про всіх є інформація, Тандіт вміло уникає наслідків? Вас зведуть із необхідною людиною, яка «вирішить питання», і коли буде зрозуміло, що чекати вже нема чого — коротко підстрижений Остап Бендер суворо зробить здивований погляд і лише знизне плечима, бо дійсно, які можуть бути питання, коли «і ці руки ніколи нічого не брали…» Хіба ж може брати рука, яка постійно хреститься?