Апеляційний розгляд не зміг оскаржити рішення Київського ОАС щодо тендерів Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ). Шостий апеляційний адміністративний суд Києва, у складі суддів Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., Чаку Є.В., 27 жовтня завершив розгляд апеляційної скарги Держаудитслужби (ДАС). Суд залишив без змін рішення Київського ОАС від 18 серпня 2024 року.
Суд скасував ключові пункти вимоги ДАС, яка була видана за результатами перевірки діяльності центру за період з 1 січня 2021 по 31 липня 2024 року. Найголовніше, суд визнав занадто загальним і суб’єктивним пункт аудиторів, який зобов’язував НАНЦ «посилити контроль» за виконанням контрактів з управляючими компаніями РЕСН OU та WINOT OU щодо ефективного та раціонального використання коштів під час надання комплексної послуги МТЗ.
Суд визнав цей пункт:- надто загальним і суб’єктивним;- таким, що не містить конкретних обов’язків чи механізмів виконання;- таким, що порушує принцип правової визначеності;- таким, що виходить за межі повноважень органу фінансового контролю, оскільки фактично втручається у внутрішнє управління установи.
Dержаудитслужба у своєму акті ревізії та вимозі стверджувала, що НАНЦ безпідставно застосував переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 40 закону «Про публічні закупівлі») під час укладення контрактів з естонською компанією PECH OU на:- управління та підготовку до переходу судна James Clark Ross (майбутня «Ноосфера») з Данії до Одеси — 1,32 млн доларів;- комплексну послугу матеріально-технічного забезпечення антарктичних експедицій — 6,26 млн доларів.
Суд встановив, що НАНЦ документально обґрунтував неможливість конкуренції з технічних причин. Згодом (у 2025 році) сама ДАС у листах повідомила, що не виявила фактів завдання збитків державному бюджету ані за контрактами з PECH/РЕСН OU, ані з WINOT OU.Суд дійшов висновку, що порушення закону про закупівлі у цьому випадку не встановлено.2 грудня Касаційний адміністративний суд відмовив аудиторам у відкритті провадження за їхньою скаргою на рішення судів попередніх інстанцій у справі № 320/31556/25. Суд зазначив, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, а рішення в таких справах не підлягають касаційному оскарженню, за винятком 4 особливих випадків:а) питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа позбавлена можливості спростувати обставини в іншій справі;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника;г) суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії незначної складності.
Dержаудитслужба посилалася лише на пункт «а» — нібито фундаментальне значення питання права. Проте Верховний Суд зазначив, що скаржник:- не надав жодних конкретних доказів;- не вказав, які саме новітні, проблемні чи принципові питання права потребують уніфікованого тлумачення;- не довів, що рішення у цій справі матиме системний вплив на широке коло подібних спорів.Суд підкреслив, що незгода, суб’єктивні труднощі в тлумаченні норм чи негативні наслідки для скаржника самі по собі не є достатньою підставою для визнання питання «фундаментальним». Оскільки скаржник не довів наявності жодної з виняткових обставин, підстав для відкриття касаційного провадження немає.Нагадаємо, що кримінальне провадження № 42024000000000905 було внесене 24 липня 2024 року за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 ККУ.Слідчі припускають, що службові особи НАНЦ могли перебувати у змові з власником групи компаній «Інтеррибфлот», яка є найбільшим виробником рибних консерв в Україні (торгові марки «Аквамарин», «Море», «IRF» та деякі інші), Андрієм Чукліним, внаслідок чого той отримав неправомірну вигоду. Якщо простежити рух цих коштів далі, то частину з них отримував білоруський олігарх Олександр Мошенський, один із «гаманців» режиму Лукашенка.