Ветеранка ЗСУ Наталія Ліщишена стала символом боротьби за право на належне лікування та визнання наслідків служби. Жінка, яка боролася на передовій, зіткнулася з серйозними проблемами здоров’я, спричиненими носінням бронежилета, що призвело до ампутації молочних залоз та тривалого медичного та бюрократичного тягаря.
Історія Наталії почалася з контракту в 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після повномасштабного вторгнення вона служила в ЗСУ до липня 2024 року. Під час медичного обстеження діагностовано хворобу Мінца – внутрішню папілому молочної залози, яка потребувала хірургічного втручання, щоб запобігти переходу в злоякісну форму.
Протягом понад року Наталія пройшла три операції – часткову резекцію, повторну операцію у військовому шпиталі та, зрештою, повну ампутацію молочних залоз. Її зараз супроводжує обмеження в рухах та чутливість до сонця. У цей важкий період вона отримує підтримку чоловіка.
Однак, процес отримання медичної допомоги був сповнений бюрократичних труднощів. У висновку ВЛК хвороба була пов’язана з захистом України, що викликало заперечення. Щоб отримати статус інвалідності, Наталія та її чоловік доклали значних зусиль, подолавши медико-соціальну експертну комісію.
За результатами гістологічного дослідження, діагноз був визнаний неправильним, а лікарі робили спроби заперечувати зв’язок хвороби з бронежилетом. Все це призвело до виключення одного з лікарів з медичної комісії та встановлення другої групи інвалідності довічно.
Наразі Наталія активно працює та займається волонтерством, привертаючи увагу до проблем травм, пов’язаних із військовою службою жінок. Вона висловлює надію на розробку державних програм протезування, але зазначає, що існуючі рішення, такі як силіконові накладки, є незручними та шкідливими.
“Я наголошую на важливості регулярних обстежень, адже часто наслідки травм проявляються не відразу,” – додала захисниця.