Верховний Суд 30 липня постановив, що держава зобов’язана компенсувати киянці майже 1,2 млн гривень, які були втрачені після вилучення під час обшуку. Йдеться про справу, що триває з серпня 2019 року, коли у жінки під час слідчих дій вилучили готівку та документи.
У справі №752/29491/21 суд розглядав питання компенсації після скасування арешту на майно. Як зазначено в рішенні Верховного Суду, оприлюдненому на sud.ua, у серпні 2019 року слідчі провели обшук за місцем проживання жінки. Під час обшуку у неї вилучили 20 240 доларів США, 2 120 євро, 211 тис. 600 гривень та документи. Пізніше на ці кошти наклали арешт.
Через два роки суд дійшов висновку, що підстав для подальшого обмеження права власності немає, та частково скасував арешт. Після набрання ухвалою законної сили власниця через адвоката вимагала повернути вилучене майно, однак гроші їй не повернули.
Під час службового розслідування з’ясувалося, що кошти були втрачені ще на етапі досудового розслідування. Слідча, яка вела провадження, не передала вилучену готівку на відповідальне зберігання до уповноваженої банківської установи, як цього вимагають правила поводження з речовими доказами. Через це встановити місцезнаходження грошей не вдалося. Про це повідомляє “Інформатор”.
ГУ Національної поліції Київської області намагалося оскаржити рішення про компенсацію. У жовтні 2024 року відомство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права, та просило відмовити у задоволенні позову. Однак Верховний Суд залишив у силі рішення про виплату компенсації.
Суд підкреслив, що саме вилучення майна було законним, оскільки відбувалося на підставі судової ухвали. Водночас законність вилучення не звільняє правоохоронний орган від обов’язку забезпечити належне зберігання майна. Службове розслідування встановило, що слідча порушила порядок поводження з речовими доказами, і саме це стало безпосередньою причиною втрати коштів.
Верховний Суд застосував норми Цивільного кодексу щодо відповідальності держави за шкоду, заподіяну діями органів досудового розслідування. Суд окремо наголосив, що для покладення відповідальності на державу не потрібно доводити вину конкретного слідчого. Достатньо встановити протиправність дій державного органу, наявність майнової шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між діями посадових осіб і завданими збитками.