Улітку на українських підприємців чекає новий етап банківських перевірок і можливих блокувань рахунків. Підставою для цього став свіжий лист Національного банку, у якому регулятор закликав банки посилити фінансовий моніторинг.
Особливу увагу банки приділятимуть діяльності молодих і літніх ФОП, зокрема у випадках, коли йдеться про невеликий статутний капітал, мінімальну кількість працівників та інші ознаки, які НБУ відносить до характерних для фіктивних компаній.
У листі №25-0010/65703 Національний банк направив банкам оновлені рекомендації щодо фінмоніторингу та розширив перелік критеріїв для виявлення компаній-оболонок. У списку вказано 12 ознак:
1. Невелика кількість працівників без конкретних кількісних меж.
2. Малий розмір статутного капіталу без визначених цифрових орієнтирів.
3. Один керівник-засновник, що є типовим для малого бізнесу.
4. Розбіжності в інформації про кінцевого бенефіціарного власника.
5. Управління компанією особами молодого або похилого віку без чітко встановлених вікових меж.
6. Часті зміни керівників, власників, адрес, назв і видів діяльності без очевидної економічної потреби.
7. Відсутність виробничих потужностей, складів, транспорту та інших активів, необхідних для заявленої діяльності.
8. Використання однакових IP-адрес, телефонів, електронної пошти, сайтів, бухгалтерів або контактних осіб разом з іншими компаніями без об’єктивних причин.
9. Співпраця з великою кількістю нещодавно створених контрагентів.
10. Невеликі задекларовані доходи при багатомільйонних оборотах за рахунками.
11. Наявність відкритих кримінальних проваджень проти компанії або її власника у сфері господарської діяльності.
12. Компанія-резидент або її контрагенти-нерезиденти виконують лише посередницьку роль, а не є виробниками продукції.
Через такі широкі критерії під посилений банківський контроль теоретично може потрапити велика кількість ФОП і юридичних осіб.
НБУ прямо поклав на банки обов’язок протидіяти мінімізації оподаткування та «скруткам». Окремо банки мають виявляти підприємців, які можуть бути пов’язані з фіктивними імпортними операціями, що використовуються для виведення капіталу за кордон.
Регулятор також навів кілька характерних прикладів таких операцій. Серед них — ситуації, коли нові імпортери переказують багатомільйонні суми нерезидентам за вже ввезений товар без попередньої оплати. Також підозру можуть викликати випадки, коли немає документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичний рух товару. Ще одна ознака — коли рахунки імпортерів майже не використовуються для звичних платежів, зокрема за оренду, комунальні послуги, податки та зарплату. До переліку також належать надходження за товар, який не відповідає заявленому виду діяльності, а також невідповідність змісту прибуткових і видаткових операцій профілю імпортера або його контрагентів.
Банкам рекомендують самостійно визначати доцільність платежів і навіть за найменших підозр зупиняти їх. Це, своєю чергою, може завершитися блокуванням рахунку та його подальшим закриттям.
За інформацією банківських джерел, найближчим часом стартує нова хвиля перевірок малого, середнього та великого бізнесу, після якої нерідко виникають затримки та зупинка платежів.