У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, зводять 23-поверховий хмарочос. Водночас жоден орган офіційно не визнає, що саме він дозволив це будівництво. На тлі цього постають питання: хто скасував висотні обмеження, хто фактично відкрив шлях до спорудження 80-метрової вежі та яку роль у цій історії відіграє бізнесмен Сергій Цюпко, колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині Києва поблизу Києво-Печерської лаври. У відомстві наголосили, що не погоджували документацію щодо цього проєкту та не надавали дозволів на виконання робіт.
Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які назвали цю новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверхову будівлю, яка закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована всього за 800 метрів. При цьому йдеться про буферну зону ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та втричі підвищив граничну висотність.
З матеріалів справи №640/10699/20 випливає, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило пункт містобудівних умов, який фактично обмежував висоту майбутньої забудови 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати вищий будинок.
Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на це судове рішення, однак її не задовольнили.
За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також зазначають ймовірні зв’язки Цюпка з РФ.
Однією з ключових постатей у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення на користь ТОВ “Будінвестиції” зробило будівництво хмарочоса можливим.
Олена Патратій згадується в контексті подій навколо так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. За даними, оприлюдненими у 2019 році, вона була серед щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прийшли на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду з метою зірвати оцінювання.
У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Також Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала в період навчання в Національній школі суддів.
Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й надалі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.
На цьому тлі виникає питання, хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості.