Клієнт ПриватБанку намагався повернути 132 058 гривень, які, на його думку, банк безпідставно утримав за кредитним договором. Йшлося про те, що загальна сума нарахованих і списаних коштів становила 158 531 грн, однак примусово було стягнуто лише 26 472 грн.
Про обставини справи йдеться в рішенні Оболонського районного суду м. Києва, опублікованому 16 квітня 2026 року. 05.11.2019 року чоловік уклав із АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір, за яким банк встановив йому кредитний ліміт на картковий рахунок.
Позивач посилався на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 у справі № 641/4355/23, яке залишила без змін постанова Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року, вже було встановлено факт безпідставного нарахування та списання банком із його рахунку відсотків за користування кредитом, щомісячних комісій, суми овердрафту та плати за несвоєчасне погашення кредитного ліміту. Ці списання, здійснені за період з 28.02.2018 року до 13.08.2020 року, склали 158 531 гривні.
Він наголошував, що під час розгляду зустрічного позову в тій справі суд стягнув із банку лише 26 472 гривень, оскільки був обмежений межами заявлених вимог. Саме тому, на його переконання, після часткового повернення в банку залишилися безпідставно утримані 132 058 гривень. Також він вказував, що з 13.08.2020 року банк прострочив виконання грошового зобов’язання щодо повернення цих коштів, а тому просив стягнути ще інфляційні втрати у сумі 106 042 гривень і 3 % річних у сумі 20 054 гривень.
01.10.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив, у якому просив закрити провадження в частині стягнення безпідставно набутих коштів, а в решті вимог відмовити повністю. У банку зазначили, що спір щодо переплати за кредитним договором від 05.11.2019 року на суму 132 058 гривень уже розглядався у справі № 641/4355/23 між тими самими сторонами, з тим самим предметом і з тих самих підстав.
У відзиві підкреслювалося, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 року за зустрічним позовом чоловіка до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення надмірно сплачених коштів уже було стягнуто 26 472 гривень безпідставно набутих коштів, а це рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року. На думку представника банку, нові вимоги фактично є повторним зверненням із тотожним позовом, оскільки стосуються того самого кредитного договору від 05.11.2019 року, того самого предмета спору — стягнення безпідставно набутих коштів — і ґрунтуються на тих самих обставинах, а саме на твердженні про безпідставне списання коштів через відсутність погодження відповідних платежів сторонами.
У банку також вказали, що збільшення розміру вимог не змінює предмета позову, тому звернення з вимогою про стягнення 132 058 гривень після вирішення спору по суті є недопустимим. Окремо наголошувалося, що у справі № 641/4355/23 суд задовольнив зустрічний позов у межах заявлених вимог, а не частково, як стверджував клієнт. Саме позивач визначав обсяг своїх вимог у попередній справі, тому ризик обрання способу захисту та меж позову покладається на нього.
Суд закрив провадження у справі за позовом чоловіка до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів у частині вимог про стягнення переплати, тобто надміру сплачених коштів за кредитним договором від 05.11.2019 року, у сумі 132 058 гривень. У частині вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 106 042 гривень і 3 % річних у сумі 20 054 гривень йому також відмовили.
У рішенні суд зазначив, що предметом розгляду у цивільній справі № 641/4355/23, серед іншого, були вимоги про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надмірно сплачених коштів за договором від 05.11.2019 року у сумі 26 472 гривень як відсотків та комісій. Підставою для зустрічного позову в тій справі була відсутність узгодження істотних умов кредитного договору, зокрема розміру відсотків, які нараховує банк, та їх договірного списання коштом тіла кредиту.
Суд вказав, що у справі № 756/14038/25 також заявлено вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів за тим самим договором від 05.11.2019 року і з тих самих причин — через відсутність узгодження істотних умов кредитного договору, у тому числі розміру відсотків, які нараховує банк. Тому суд дійшов висновку, що предмети зустрічної позовної заяви у справі № 641/4355/23 та позову у справі № 756/14038/25 є тотожними, а вимоги подані до того самого відповідача, стосуються того самого договору і базуються на тих самих підставах.
Окремо суд звернув увагу, що при визначенні підстав позову як елемента його змісту потрібно перевіряти, з яких саме фактів і норм закону позивач просить про захист свого права. У постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 175/685/17-ц, як зазначено в рішенні, викладено висновок, що зміна розміру відшкодування — як у бік зменшення, так і у бік збільшення — за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову. Також суд навів постанову Верховного Суду від 7 червня 2023 року у справі № 204/7727/19, відповідно до якої подання нових доказів чи інше перефразування підстави позову не означає пред’явлення іншого позову, а в будь-якому разі йдеться про тотожний позов.
Посилаючись на ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд підкреслив, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. З урахуванням того, що рішення у справі № 641/4355/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав уже набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» переплати за кредитним договором від 05.11.2019 року у сумі 132 058 гривень.