Реакція на втечу поліції під час стрілянини в Києві

Загибель семи людей у Києві, які стали жертвами масового розстрілу, знову підняла питання не лише про дозвіл на носіння короткоствольної зброї українцями, а й про компетентність поліції. Причиною стало те, що екіпаж патрульних, який прибув на виклик і мав при собі табельну зброю, не зупинив стрільця, а втік з місця події. Роман Костенко, народний депутат від фракції ‘Голос’, секретар комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, вважає, що вчинок поліцейських, хоч і ганебний, не може слугувати підставою для узагальнення про всіх правоохоронців. Про це він розповів в ефірі Radio NV. За його словами, патрульні, які прибули на виклик, виявилися не готовими до ситуації, коли чоловік застосував зброю. ‘Так, вони втекли, і це ганебний вчинок. Але не можна стверджувати, що вся патрульна поліція така. Я писав про багато випадків, коли патрульна поліція першими приїжджає на виклики, і ніхто не пише: ‘А давайте подякуємо патрульній поліції’, — зазначив він. Костенко також розповів, що брав участь у бойових діях разом із патрульними поліцейськими, які воювали під Києвом та звільняли Херсонську область. Він підкреслив, що багато гідних поліцейських захищають свою країну. ‘Тому ми повинні дивитися на все раціонально і оцінювати конкретні дії конкретних співробітників, які, дійсно, викликають багато запитань’, — вважає депутат. Гість ефіру зазначив, що в коментарях багато хто пропонував відправити поліцію на фронт та роздати всім зброю для самозахисту. Такі міркування його здивували, оскільки більшість із тих, хто це писав, ніколи не тримали зброю і не були у вогневих контактах. ‘Усі думають, що це буде як у голлівудських фільмах. Всім роздадуть зброю, і вони побачать терориста, у якого на лобі написано, що він терорист. І людина, яка переслідує терориста, майстерно дістане пістолет і боротиметься з ним’, — зазначив Костенко. Він також зауважив, що психологія таких боєзіткнень працює не так, як усім хотілося б. ‘У реальній бойовій ситуації може статися все, навіть коли у тебе є зброя. Ти можеш не відреагувати або відреагувати не так, як хотілося б. Я сам був свідком, коли у деяких підрозділах були хлопці, які в мирний час вигравали перші місця зі стрільби, але в реальних бойових ситуаціях ловили ступор.’