Незважаючи на гучне перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в глибокій кризі. Укомплектованість штату становить менше ніж третину, критичне недофінансування та систематичне ігнорування проблем з боку уряду ставлять під загрозу існування інституції, яка повинна наповнювати бюджет через детінізацію економіки. Бюро економічної безпеки може залишитися без фінансування вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії шкодять роботі БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними. Особливе джерело дискомфорту – правоохоронні органи, які здійснювали “нальоти” на підприємства, блокуючи їхню роботу для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це ганебне явище, яке стало настільки поширеним, що отримало назву “маски-шоу”. Однак спроби уряду та парламенту виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це бюро мало замінити податкову міліцію, на яку бізнесмени мали численні нарікання. Проте за п’ять років роботи БЕБ не виправдало надій влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий правоохоронний орган, очолюваний керівником старої податкової міліції, став її ослабленою реінкарнацією. Більше того, уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч колізій у законодавстві та хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році влада вирішила почати все з нуля, ухваливши закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав обрання нового керівника на прозорому конкурсі. Переможцем став колишній детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Цивінський, якого уряд призначив лише під тиском “картонкового майдану” у серпні 2025 року. Проте новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, у вересні передбачене бюджетом фінансування бюро може закінчитися. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були для бізнесу найочікуванішою реформою. Податкова міліція з 1990-х років закріпила за собою репутацію репресивного органу і стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не призвели до реальних змін для бізнесу. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ писали за участю бізнесу, тому фінальний варіант містив відповіді на найбільші занепокоєння підприємців. Однак реалізація закону почалася з проблем. По-перше, директором бюро призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. По-друге, уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ. Наприклад, постанова, яка дозволила БЕБ купувати спеціальні технічні засоби для ведення оперативної діяльності, була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата у 2025 році провела аудит роботи бюро, зазначивши, що проблеми поглибилися через відсутність системи протидії правопорушенням у сфері економіки. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган. З 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 15 областях представники БЕБ відсутні, що ускладнює реагування на економічні злочини. Після звільнення Мельника у 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав новий конкурс за участю міжнародних спостерігачів. Переможцем став Цивінський, призначення якого уряд не поспішав. Кабмін посилався на лист СБУ про зв’язок Цивінського з Росією. Проте новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління, законодавчі колізії та масові звільнення персоналу. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень оплати праці працівників БЕБ порівняно з іншими органами правопорядку обмежує можливість якісного кадрового добору. Однією з причин меншої конкурентоспроможності зарплат є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не включено до цього переліку. За п’ять років уряд не вніс відповідних змін до постанови. Це призводить до зниження зарплат працівників бюро на 18%. Ключова причина менших зарплат у бюро полягає в тому, що уряд систематично занижує розмір прожиткового мінімуму, який використовується для розрахунку окладів. У 2026 році мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн, проте уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників. Це порушує закон і призводить до судових позовів колишніх працівників БЕБ щодо перерахунку грошового забезпечення. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, проте бюро майже не запам’яталося гучними операціями чи вражаючими результатами в детінізації економіки.
Стан Бюро економічної безпеки: проблеми та виклики
