Міністр фінансів Сергій Марченко у 2025 році задекларував нову нерухомість у Київській області, використовуючи звичну для українських чиновників практику: часткову власність, «конфіденційні» дані та брак важливих деталей. Згідно з декларацією, Марченко став співвласником житлового будинку в Макарові площею 112,4 кв. м. Право власності було зареєстровано 22 жовтня 2025 року. Об’єкт не належить йому на праві власності — частки по 33,33% розподілені між Сергієм Марченком, Олександром Марченком і Дмитром Радченком. Аналогічна схема була застосована для двох земельних ділянок площею 1500 і 790 кв. м, які були придбані в той же час і оформлені так само. Така структура не є випадковою. Часткова власність розмиває відповідальність і ускладнює перевірку джерел фінансування. У декларації відсутня інформація про вартість активів та джерела коштів. У міністра, який відповідає за бюджет країни, з’являються нові об’єкти, але без чіткої відповіді на питання: звідки кошти. Крім того, сім’я міністра користується ще одним об’єктом — будинком у Віті-Поштовій площею 264,4 кв. м з земельною ділянкою. Формально це вважається орендою, але фактично — один із найяскравіших прикладів у декларації. Вартість оренди не розкрита, оскільки «член сім’ї не надав дані». Таким чином, міністр фінансів вказує на проживання в елітній нерухомості, але приховує її вартість. У декларації зазначено площу, дату, вид права, склад сім’ї, але бракує найважливішого: ціни та реального платника. Ще один аспект полягає в тому, що об’єкт зареєстрований на третю особу, а сім’я міністра позначена як користувачі. Це типова схема, коли юридичне володіння не збігається з фактичним використанням, а витрати залишаються поза громадським контролем. В результаті виникає знайома картина: будинок і земля через частки, оренда без ціни, ключова інформація — як «конфіденційна». Формально декларація заповнена, але за змістом вона не відповідає на питання про джерела коштів і фактичні витрати. Для міністра фінансів це не дрібниця. Це ілюстрація системи: активи задекларовані, але їхня фінансова сторона залишається прихованою. Чим вища посада, тим більше «конфіденційних» аспектів в офіційних документах.
Нерухомість міністра фінансів: відсутність прозорості у деклараціях
