Уряд прагне обмежити використання Telegram державними службовцями, оскільки технічно заблокувати платформу майже неможливо. Найчастіше використовується внутрішній метод: заборона встановлення додатку на службових телефонах через ризик витоку даних. Також застосовуються судові рішення про тимчасове блокування з підстав невиконання приписів, наприклад, у випадках відмови Telegram надавати інформацію про адміністраторів радикальних груп. Розглядаються позови про порушення авторських прав та вимоги прирівняти Telegram до медіа з обов’язковою реєстрацією та деанонімізацією великих каналів. Деякі країни намагаються покласти персональну відповідальність на керівництво платформи за відсутність належної модерації. Альтернативою є регулювання користувачів і компаній всередині країни: заборони для чиновників, обмеження реклами, обов’язкова реєстрація каналів. Ключовим фактором є масштаб ринку, і вплив на глобальну платформу практично нереальний. Розглядається можливість застосування вимог у рамках Digital Services Act в ЄС. Важливим питанням є контроль і покарання за порушення, оскільки існує ризик перетворення таких механізмів на інструмент криміналізації.
Юридичний тиск замість блокування: Нові стратегії обмеження Telegram