Ресурсні платежі бізнесу у 2025 році досягли 92,7 млрд грн, однак їхня роль у наповненні бюджету поступово зменшується. Держава дедалі більше залежить від кількох десятків компаній нафтогазового та гірничо-металургійного секторів, тоді як зростання земельних платежів лише частково компенсує спад ренти за видобуток. Секторальний аналіз, динаміка надходжень, зміни, які відбулись у наповненні бюджету за різними видами ресурсних платежів, а також регіональний розподіл компаній-лідерів за обсягами сплат — в спільному дослідженні професора КНЕУ, фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО “Асоціація Відкритих Даних”.Про це повідомляє YouControl.
Головні інсайти дослідження
У 2025 році ресурсні платежі бізнесу становили 92,7 млрд грн (+0,9%), але їхня частка в доходах бюджету зменшується.
Газова галузь — провідний донор: 44 компанії забезпечили 36% надходжень (23,2 млрд грн).
Падіння рентних платежів за газ, нафту та вугілля компенсували земельний податок (+17,7%) та орендна плата (+13%).
20 компаній формують ~65% усіх ресурсних платежів — бюджет критично залежний від вузького кола великих гравців.
Київ акумулює 58% платежів через реєстрацію головних офісів, хоча видобуток відбувається в регіонах.
Сукупна рента за користування надрами знизилась на 8,1%, тоді як екологічні платежі зросли на 4,1%.
АТ “Укргазвидобування” та АТ “Укрнафта” потрапили до двадцятки найбільших компаній за сумою сплати ресурсних платежів у 2024 році.
Податкова дисципліна за ресурсними платежами — ключовий ESG-індикатор фінансової стійкості компаній. Він доступний для моніторингу в системі YouControl.
Динаміка ресурсних платежів у 2024-2025 рр.
Для аналізу було обрано основі види ресурсних платежів, які складають 99,8% сум, сплачених українським бізнесом до бюджету і зафіксованих у розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України. Втім через виявлену фрагментарність та низьку актуальність даних для агрегованого аналізу загальних обсягів ключових ресурсних платежів у 2024-2025 роках було обрано інше релевантне джерело інформації: openbudget.gov.ua. Також за допомогою інструменту YC.Market дослідили географію обсягів ресурсних платежів, їхню секторальну структуру та найбільші компанії за сумою сплати ресурсних платежів. Загальний обсяг обраних ресурсних платежів у 2025 році продемонстрував незначне зростання на 0,9%, досягнувши позначки у 92,7 млрд грн. Це певною мірою є тривожним дзвіночком з огляду на падіння частки ресурсних платежів у загальних доходах зведеного бюджету України, які у 2025 році зросли на 20,9% до 4 338 млрд грн. Попри стабільність загальних обсягів ресурсних платежів, у структурі надходжень відбулася помітна ротація лідерів за надходженнями: падіння доходів від видобувних галузей було компенсовано зростанням земельних платежів. Зокрема, рентна плата за газ, яка залишається найбільшим джерелом доходу, скоротилася на 10,7%, а рента за видобуток нафти та конденсату впала на 12,8% та 17,5% відповідно. Найбільш стрімке скорочення зафіксовано у секторі видобутку кам’яного вугілля, де надходження зменшилися на 35,2%. У підсумку загальні обсяги підвидів екологічного податку зросли на 4,1%, тоді як сукупна рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення впала на -8,1%. Частково це зниження можна пояснити тим, що в статистику ренти за природний газ не потрапили рентні платежі від новоствореного “Активу природних ресурсів”, до якого включається газ, видобутий на ділянках, куплених через прозорі торги, для якого діє свій окремий пільговий податковий режим.
Домінування столиці в обсязі ресурсних платежів
Аналіз розподілу обсягу сплачених ресурсних платежів 308 платників, дані про які наявні в розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України, показує залежність бюджету в частині цих видів надходжень від кількох регіонів країни. Київ домінує як фінансовий центр, де понад половину надходжень (58%) забезпечують 49 компаній, зареєстрованих у столиці. Це переважно головні офіси державних гігантів та енергетичних холдингів, які фактично видобувають ресурси в інших областях. Промислове ядро складається з відомих центрів видобутку, в яких зареєстровані компанії Дніпропетровської області (13,4% від усіх ресурсних платежів), бізнес якої сплатив понад 8,5 млрд грн переважно коштом залізорудної галузі та Запорізької області (10%), в якій попри прифронтовий статус кілька великих платників забезпечили понад 6,4 млрд грн. Полтавська та Харківська області залишаються ключовими для газового сектору, хоча значна частина їхньої ренти юридично проходить через зареєстровані у столиці компанії. Західний кластер: Львівська (6,5%) та Рівненська (6,2%) області демонструють високу питому вагу, що зумовлено активністю у видобутку бурштину, нерудних копалин та у сфері деревообробки.
Частка газової галузі перевищила третину в структурі ресурсних платежів
Секторальний аналіз ресурсних платежів у 2024 році демонструє виражену перевагу видобувних галузей, які сукупно формують понад 79% усіх надходжень від найбільших платників. Беззаперечним лідером є газова промисловість, де лише 44 компанії забезпечили 36,1% (23,2 млрд грн) загального обсягу платежів, що підкреслює стратегічну роль газовидобутку для наповнення бюджету. Натомість нерудна промисловість є найбільш масовим сектором: 167 платників згенерували 22,9% надходжень (14,7 млрд грн), демонструючи ширшу децентралізацію всередині галузі. Нафтовий сектор, попри невелику кількість великих гравців (всього 9 компаній), утримує частку у 20,5%, що свідчить про податне навантаження на одиницю бізнесу в цій ніші. Металургія замикає четвірку ключових секторів із часткою 15,3% (9,8 млрд грн), акумульованою 22 підприємствами. Лідерами зі сплати ресурсних платежів стали компанії нафтогазового сектору та металургії