Україна все більш чітко розуміє, що в будь-якій майбутній мирній угоді вона може залишитися без надійних гарантій безпеки від своїх партнерів. Це спонукає Київ створювати модель оборони, у якій саме українська армія стане головним захистом від можливого нового нападу з боку Росії. Минулого року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала перетворити Україну на “сталевого їжака” — країну, яку не зможуть “проковтнути” ні теперішні, ні майбутні агресори. Ця ідея передбачає не лише численну армію, а й значні інвестиції у високотехнологічні безпілотники, ракети та власне виробництво зброї, повідомляє Politico. Оборонна реальність без НАТО Після того як президент США Дональд Трамп фактично зняв із порядку денного питання про запрошення України до НАТО, Київ опинився в ситуації, коли змушений покладатися на двосторонні угоди. Їхня ефективність значно нижча, ніж колективні гарантії Альянсу, а Москва вже показує готовність перешкоджати будь-яким форматам, що посилюють безпеку України. Додаткову стурбованість викликає непередбачуваність політики Вашингтона. Аналітики зазначають різкі зміни у позиціях Трампа — від ідеї анексувати Гренландію до скептичного ставлення до НАТО та його дружніх контактів із Володимиром Путіним. Саме тому експерти мають сумніви, що за його керівництва США будуть готові жорстко реагувати на можливі порушення Росією умов перемир’я. План Б для України Україна вже формує нову систему оборони, де ключову роль відіграє потужна армія. Під час переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності Збройних сил на рівні близько 800 тисяч військовослужбовців. Однак після завершення активних бойових дій значна частина нинішніх захисників може прагнути демобілізації, що вимагатиме масштабного оновлення системи призову та мотивації. Паралельно країна активно розвиває сферу безпілотних технологій. Міністр оборони Михайло Федоров підкреслює, що Україна вже створила власний ринок дронів, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплювачів, але ці інновації неможливо ефективно використовувати в рамках застарілих військових структур. Тому реформування армії стає не менш важливим, ніж виробництво озброєння. Міжнародні угоди — лише доповнення У Києві визнають, що юридично зобов’язальні угоди зі США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил можуть посилити стримування агресії. Проте вони не здатні замінити власну армію. Керівниця місії України при НАТО Альона Гетманчук наголошує, що з таким сусідом, як Росія, країна мусить бути самодостатньою у питаннях оборони. Лише за таких умов Україна зможе гарантувати свою незалежність і захист від нового вторгнення.
Україна розробляє власний план безпеки через відсутність гарантій
