61% українців продовжує висловлювати довіру президенту України Володимиру Зеленському, тоді як 33% не довіряють йому, а баланс довіри-недовіри становить +28%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 23 по 29 січня 2026 року.
«На цей момент більшість українців – 61% – продовжує довіряти президенту, тоді як 33% не мають до нього довіри. Баланс довіри-недовіри становить +28%. У середині січня 2026 року ці показники були майже такими ж. При цьому серед 61%, які довіряють президенту, 25% довіряють йому «повністю». Решта 36% – «скоріше» довіряють (а серед 33%, які не довіряють, 17% «зовсім» не довіряють, а 16% – «скоріше» не довіряють)» – зазначається у повідомленні КМІС за результатами дослідження на сайті у середу.
У КМІС повідомили, що під час опитування проводився експеримент. Одній половині респондентів ставили пряме запитання про те, наскільки вони особисто довіряють або не довіряють Зеленському. Другій половині респондентів пропонували запитання за методом «задуманого знайомого», тобто уявної людини, яка могла б вільно висловлювати свою думку незалежно від обставин, що створювало для респондентів певну анонімність і, відповідно, об’єктивність у оцінці настроїв.
Виявилося, що в обох випадках президент має високий рівень довіри, але за методом «задуманого знайомого» цей рівень нижчий – 53% проти 61%, якщо ставити пряме запитання.
Таким чином, можна припустити, що реальний рівень довіри до В. Зеленського є дещо нижчим, ніж показують опитування. Однак залишається відкритим питання, чому саме це відбувається – через страх висловлювати критику на адресу президента чи з інших причин? Нашим обережним припущенням є те, що меншою мірою йдеться про страх критики”, – зазначають соціологи. «На нашу думку, більш суттєвою причиною є те, що деякі люди в опитуванні дають «державницьку» відповідь. Тобто люди можуть критикувати президента і бути незадоволеними його діями. Але через усвідомлення необхідності єднання в нинішній воєнний період, у опитуванні вони скажуть, що «так, ми довіряємо нашому президенту». А коли ми запитуємо тих самих людей про погляди «задуманого знайомого», цей фактор («державницька» позиція) відіграє меншу роль, і ми отримуємо дещо іншу оцінку довіри», – йдеться у повідомленні.
Згідно з результатами опитування, половина респондентів (48%) вважає, що серед нинішньої влади є справжні фахівці, які можуть залишатися при владі і після війни. Водночас трохи менше (42%) вважають нинішню владу повністю скомпрометованою і стверджують, що ніхто з її представників не повинен залишатися при владі після війни. Зазначається, що чим більше респонденти довіряють президенту, тим (що очікувано) більше серед них тих, хто вважає, що серед нинішньої влади є достойні представники, які можуть залишатися при владі і після війни.
Щодо оцінки стану демократії в країні, респонденти висловилися так: 36% вважають, що в Україні стільки демократії, скільки має бути під час війни. Ще 16% вважають, що демократії навіть забагато. При цьому третина українців (35%) вважає, що демократії наразі замало. Решта 14% не змогли визначитися зі своєю думкою. Окремо зазначається, що мало хто згадував про відсутність виборів (лише 1%). Також, оскільки питання мобілізації є чутливим, підкреслюється, що в перерахунку на все населення лише 6% тих, хто вважає, що в країні замало демократії, пояснюють це діями ТЦК.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи дослідження, зазначив, що «Зеленський зберігає високий рівень довіри населення і, відповідно, є легітимним главою держави. Зокрема, мало хто з наших респондентів вважав, що в Україні замало демократії і при цьому згадував про відсутність виборів. Тобто наразі немає суспільного запиту на якнайшвидше проведення національних виборів».
Він також підкреслив, що «пріоритетом залишається завершення війни на прийнятних для України умовах, і Зеленський у очах більшості громадян є лідером, який має довести країну до миру. Звісно, мотивація у різних людей може відрізнятися. Для когось проведення будь-яких виборів є деструктивним процесом для України, який лише підірве обороноздатність. Тому навіть попри критику Зеленського збереження інституційної стабільності є важливішим, і ці люди готові «терпіти» його на посаді глави держави до кінця війни».
Водночас для президента ситуація точно не є «безхмарною». Значна частина довіри до нього – це відображення згаданої раніше «державницької» позиції (це на додачу до доволі високого рівня недовіри – адже третина українців не довіряють йому). Тому ми бачимо, що ті самі люди можуть зараз «довіряти» президенту і виступати проти виборів, але водночас відповідати, що після війни вони не хочуть бачити нікого з нинішньої влади на керівних посадах. Тобто критика накопичується – як і певна «втома». І це на тлі появи нового покоління лідерів серед військовослужбовців і волонтерів, яких багато хто (або навіть більшість!) вважають достойними очолити країну в майбутньому. Тому цілком очікуваним є запит на нових лідерів після війни».
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, у рамках якого, зокрема, ставилися запитання про довіру до президента Зеленського, сприйняття перспектив української влади та стан демократії в Україні. Метод – телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Вибірка – 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (віком від 18 років) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.