Протягом останнього місяця безстрокові повноваження отримали троє суддів, діяльність яких пов’язують із резонансними справами часів Революції Гідності: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім. Усі вони тривалий час не мали повноважень через завершення п’ятирічного терміну призначення, а також мали негативні висновки від Громадської ради доброчесності.
Марина Лозинська із Солом’янського районного суду Києва під час Революції Гідності обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для побитого активіста, який мав черепно-мозкову травму. Згідно з матеріалами щодо її діяльності, вона не відобразила цю інформацію у своїх деклараціях, а після 2014 року відвідувала Москву та окупований Крим. Хоча новий склад ВККС визнав її такою, що не відповідає посаді, після скасування цього рішення Верховним Судом її не направили на повторний розгляд, а призначили безстроково за старою рекомендацією.
Аналогічна ситуація склалася з Оленою Ізовітовою-Вакім із Харківського окружного адміністративного суду. У листопаді 2013 року вона заборонила проведення мирних зібрань у Харкові, зокрема акцію «Євротиждень у Харкові» та безстроковий протест біля лікарні «Укрзалізниці» №5. Попри визнання її невідповідності посаді новим складом ВККС та подальше скасування цього рішення Верховним Судом, суддю призначили безстроково за старою рекомендацією, навіть попри те, що справа ще розглядається Великою Палатою Верховного Суду.
Третій суддя, Тарас Заєць зі Святошинського районного суду Києва, у лютому 2014 року відправив під варту учасника Майдану, приховавши це рішення у деклараціях. До нього також виникали питання щодо майна: придбання Audi Q7 за близько $90 тисяч при задекларованому доході у 277 тисяч гривень за 10 років, активів на батьків та винесення рішень під час перебування за кордоном чи на навчанні. Після того, як він не пройшов пленарну співбесіду ВККС та провалив конкурс до апеляційного суду, він отримав довічне призначення на посаду судді першої інстанції.
Ці призначення відбулися на тлі кримінального провадження НАБУ та САП, у якому фігурує колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Обвинувачення озвучило матеріали негласних слідчих дій, де йшлося про можливу торгівлю суддівськими посадами та формування «пулу» з близько 30 суддів. Ці дані є частиною позиції обвинувачення і ще не встановлені судом. Реалізація старих рекомендацій щодо суддів із негативними висновками викликає питання щодо відповідності таких процедур заявленому очищенню судової влади.
