Нещодавня заява вже колишнього міністра оборони Михайла Федорова про вибори знову підняла дискусію про те, чи можливі вони взагалі, коли і які саме. Українське законодавство прямо забороняє проведення будь-яких виборів під час воєнного стану. Про це повідомляє “Цензор.нет”.
Щоб розібратися в темі, розмову провели з головою Громадянської мережі “ОПОРА” Ольгою Айвазовською.
За словами Айвазовської, закиди, які пролунали в першій частині відеозвернення Федорова, мають обґрунтовану основу. Водночас запропонований вихід із політичної кризи через вибори під час війни вона назвала очевидно програшним варіантом для всіх сторін. Вона наголосила, що йдеться не лише про технічне чи організаційне питання, а насамперед про безпеку.
Айвазовська пояснила, що в Україні завжди йдеться про президентські вибори. Водночас парламентські вибори під час війни, на її думку, взагалі не стоять на порядку денному, адже Конституція прямо забороняє припиняти повноваження Верховної Ради до завершення воєнного стану і проведення відповідних виборів. Вона також зазначила, що воєнний стан важливий для Сил оборони, мобілізації ресурсів і людей, а також для звуження частини прав і свобод, про що вже повідомили Раду Європи та інші міжнародні організації.
Щодо президентських виборів, то прямої норми про їхню заборону немає, але Конституція гарантує перелік прав і свобод, без яких неможливо забезпечити вільне і чесне голосування. Айвазовська поставила під сумнів можливість проведення виборів без свободи слова, без свободи пересування, за умов мобілізації кандидата в будь-який момент або за наявності загроз для спостерігачів і учасників процесу.
Вона наголосила, що для виборів потрібно готувати всю інфраструктуру: від законодавства до спеціальних і захищених дільниць. Це значно складніше, ніж у Львові чи Івано-Франківську, і потребує колосальної кількості часу та ресурсів. Держава, за її словами, цього поки не робить.
Серед базових причин неможливості виборів зараз Айвазовська назвала відсутність законодавства для перших повоєнних або перехідних виборів. Вона пояснила, що навіть назва виборів має значення, бо від цього залежить, хто і як їх призначатиме. Нині Україна не має ні чергових, ні позачергових виборів, а отже, спершу потрібно ухвалити окремий закон, який визначить формат, порядок призначення і території, де голосування не проводитиметься.
Вона навела приклади територій, де вибори можуть бути неможливими через безпекову ситуацію, зокрема через FPV-дрони, мінування, відсутність інфраструктури, людей, шкіл, медицини й поліції. Водночас є законопроєкт, який напрацьований на 65%. Його готувала офіційна робоча група на базі парламенту в кінці грудня 2025 року. У роботі брала участь і команда Айвазовської, але активна фаза згодом зупинилася.
Окремо вона зупинилася на голосуванні військовослужбовців. На її думку, для них потрібно створювати спеціальні дільниці, а порядок їхнього створення має бути визначений законом. Водночас існує ризик адміністративного впливу, якщо велика кількість військових голосуватиме через контрольовану структуру. Тому держава має збалансувати безпеку і право на вибір.
Те саме стосується і закордонного виборчого округу. Айвазовська навела приклад Польщі, де перебуває мільйон громадян України, але діють лише чотири виборчі дільниці. Вона зазначила, що цього недостатньо для реалізації прав виборців. За її словами, держава не провела належної підготовки, не уклала двосторонніх договорів, не відкрила додаткових дільниць і не продовжила термін голосування.
Також, за її словами, 20 % населення перебуває за кордоном, а 29% громадян усередині країни не живе за адресою реєстрації. Це створює масштабну невідповідність даних Державного реєстру виборців. Вона уточнила, що ті, хто живе на окупованих територіях, можуть змінити виборчу адресу через електронний кабінет виборців на сайті drv.gov.ua. Для цього потрібна інформаційно-мобілізаційна кампанія.
За результатами опитування, проведеного в травні, 77 % громадян за кордоном хочуть брати участь у виборах, а в Україні таких понад 70 %. 54 % готові змінювати виборчу адресу, і ця частка може зрости ще на 20 %, якщо держава звертатиметься до людей.
Якщо дані Реєстру виборців не оновити, 90% виборців, які виїхали за кордон, можуть бути включені до списків на території України. Це, на її думку, призведе до дуже низької явки й не додасть легітимності. Вона також не виключила, що цим можуть скористатися недобросовісні актори.
Серед інших проблем Айвазовська назвала кібервалюту, когнітивну війну та політичне насильство. Вона згадала приклад Молдови, де Росія заводила гроші на вибори через криптогаманці, зокрема через Україну і Румунію. Окремо вона пояснила, що когнітивна війна пов’язана із соціальними мережами, алгоритмами, штучним інтелектом, агітацією та маніпуляціями, які впливають на емоції виборців.
Вона навела приклад Румунії, де понад 300 тисяч євро було вкладено у фінансування мікроблогерів, що вивело невідомого кандидата в топ-10 світових хештегів. На її думку, для України це особливо небезпечно через виснаження суспільства, ПТСР, травми та розлади сну.
Айвазовська також зазначила, що політичне насильство актуальне для суспільств із високою поляризацією. Вона згадала стрілянину в Дональда Трампа як приклад наслідків такої поляризації, а також сказала, що під час війни людей легко маніпулятивно підштовхнути до злочину. Метою політичного насильства вона назвала усунення політичного актора або поглиблення суспільного розколу.
Щодо окупованих територій вона нагадала, що Україна з 2014 року не проводить там вибори, оскільки це неконтрольоване середовище. Навіть електронне голосування, на її думку, наражало б людей на небезпеку.
Ідею голосування через “Дію” вона назвала нелогічною. За її словами, “Дія” є повністю юрисдикцією уряду, а уряд лояльний до президента, тому персональні дані і спосіб голосування стануть відомі державі. Головна проблема електронного голосування, за її словами, — це таємниця голосування. Вона також зазначила, що в українських умовах існують ризики адміністративного тиску, російського втручання та дискредитації процесу.
На її думку, “Дія” має використовуватися для просвіти виборців, мобілізації, зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування, а голосування має залишитися аналоговим.
Завершуючи розмову, Айвазовська припустила, що Федоров зайшов у політичну роль. На її думку, сказати, що побороти корупцію можна виборами, простіше, ніж пояснювати складні інституційні та законодавчі зміни. Вона також вважає, що його заява може або підштовхнути до реальної підготовки виборів упродовж років, або зупинити процес європейської інтеграції в цій сфері та поглибити політичну кризу.
Окремо Айвазовська наголосила, що для транзиту влади з війни в мир парламент є ключовим органом. Саме тому, на її думку, перші повоєнні вибори мають бути парламентськими, потім — президентськими, а вже після цього — місцевими.
Автор: Ірина Ромалійська
