Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що про проблеми у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», зокрема про побиття та знущання над військовослужбовцями, їй стало відомо ще у травні–червні минулого року. Відтоді, за час роботи Офісу Військового омбудсмана, до правоохоронних органів уже спрямували 9 повідомлень про злочини в цьому підрозділі. Про це вона написала у Facebook.
За словами Решетилової, спочатку побили журналіста, якого перевели на службу до 425 ОШП. Пізніше постраждав капелан суміжної бригади, а згодом — усе керівництво батальйону, який переформовували в 425 ОШП. Вона зазначила, що перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння, хоча щодо побиття капелана вже відкрили кримінальне провадження. Після побиття командира батальйону та начальників служб, за її словами, стало очевидно, що йдеться про системну проблему.
У червні 2025 року Решетилова разом із представниками Офісу Президента виїжджала на полігон «Скелі». Одночасно Головнокомандувач доручив провести перевірку силами Військової служби правопорядку. Із полку вивели 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені на поліграфі. Разом із фахівцями ВСП, за словами омбудсманки, вдалося встановити групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах.
Водночас, як наголосила Решетилова, керівництво ВСП не вжило жодних кроків ні для притягнення цих людей до відповідальності, ні для недопущення нових правопорушень. Після перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, за підсумками якого до правоохоронних органів передали відповідне повідомлення. Однак, за її словами, результатів цього розслідування досі немає.
Решетилова також повідомила про зустріч із новопризначеним генпрокурором Русланом Кравченком. Вона і перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков неодноразово зустрічалися із заступником генпрокурора та наголошували на необхідності розслідувань щодо «Скелі». Загалом, як вона зазначила, від початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні до правоохоронних органів направили 9 повідомлень про злочини в «Скелі».
За словами омбудсманки, розуміючи, що на розслідування і кадрові рішення щодо цього та інших штурмових підрозділів доведеться чекати довго, а захист військовослужбовців потрібен вже зараз, Офіс Військового омбудсмана почав шукати шляхи взаємодії зі «Скелею». Вона зазначила, що переконала командира 425 ОШП щонайменше не допускати до роботи з особовим складом людей, яких ідентифікували як таких, що системно порушують права військових.
Крім того, за словами Решетилової, вдалося налагодити майже миттєву реакцію командування «Скелі» на скарги, які надходять до Офісу Військового омбудсмана та інших інституцій. Вона додала, що підрозділ зобов’язали забезпечити військовослужбовцям регулярний зв’язок із рідними. Уже в травні кількість скарг від близьких через відсутність зв’язку зменшилася на 73 %. Представники Офісу Військового омбудсмана регулярно відвідують полігони та місця дислокації «Скелі».
Водночас Решетилова підкреслила, що Офіс Військового омбудсмана не може підміняти правоохоронні органи і не має повноважень ухвалювати управлінські рішення.
Окремо вона зауважила, що знущаннями над військовослужбовцями займається лише певна група людей. За її словами, «Скеля» є великим підрозділом, де служить багато бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до цих подій. Також Решетилова заявила, що через рішення Катерини Лихогляд не називати у своєму розслідуванні конкретні групи людей у читача могло скластися враження про критичну ситуацію в усьому підрозділі, хоча, за її словами, це не відповідає дійсності.
Також Решетилова прокоментувала тему замісної підтримувальної терапії та військовослужбовців із наркозалежністю. За її словами, кілька місяців тому в «Скелі» виявили близько двох тисяч таких осіб. Саме про це, як вона нагадала, йшлося в резонансній новині з посиланням на неї щодо понад 2000 імовірно непридатних до служби. Вона зазначила, що згідно з 402-м наказом такі люди є непридатними до служби, а у виняткових випадках — обмежено придатними, але точно не повинні перебувати в штурмових підрозділах.
Після цього, за словами Решетилової, терміново скликали міжвідомчу нараду. Наразі триває робота та дослідження щодо того, з якими видами залежностей люди можуть служити, а також як надати ВЛК доступ до відповідних даних, щоб комісії бачили інформацію про ЗПТ. Водночас вона зауважила, що мобілізація людей із залежностями триває, і це стає проблемою не лише «Скелі», а й багатьох підрозділів.
Решетилова звернула увагу і на чисельність підрозділу. За її словами, «Скеля» за кількістю особового складу приблизно відповідає дивізії, але має штат полку. Вона зазначила, що керувати такою кількістю людей штатом полку нереально, а повністю проконтролювати все неможливо.
На думку військової омбудсманки, у цій ситуації потрібні управлінські рішення. Вона повідомила, що минулого тижня обговорювала це з Головнокомандувачем Олександром Сирським. За словами Решетилової, він вважає, що ситуація може змінитися тоді, коли у штурмових підрозділах з’явиться свій командувач, який нестиме за них відповідальність.
Сама Решетилова з таким підходом не погоджується. Вона вважає, що створення окремого виду військ спричинить поширення негативних практик і порушень прав людини. На її думку, кращим рішенням було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це, як вона зазначила, дало б змогу командиру корпусу здійснювати контроль і формувати належну культуру поведінки та дисципліну.
На завершення Решетилова наголосила, що рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зваженим і продуманим.