Сезон 2026 року виявився надзвичайно складним для українських виробників баштанних культур. Через комплекс факторів — перевиробництво, низький попит, зростання собівартості, логістичні перешкоди та безпекові ризики — частина фермерів змушена залишати врожай гнити на полях або використовувати його як добриво.
**Регіональні виклики та історії фермерів**
Фермер Андрій Вертеба, який засіяв 2 га кавунів у Корсуні-Шевченківському на Черкащині, розповідає, що через надлишок продукції ціна з поля впала до 3–4 грн/кг. Протягом сезону до його господарства не завітав жоден гуртовий покупець, тому частина врожаю залишилася на полі. За словами Вертеби, цей сезон не приніс грошей, через що у нього зникає натхнення продовжувати справу, якій він присвятив десять років, і наразі він не планує садити більше ніж один гектар.
Схожа ситуація склалася на Закарпатті. Через низьку гуртову ціну (близько 4 грн/кг) фермер Михайло Палій вивіз кілька причепів кавунів на пшеничне поле для підживлення ґрунту. Проблеми у господарстві почалися ще навесні: травнева злива знищила частину розсади та змила поливну систему, через що довелося проводити повторну висадку. Це затримало дозрівання та збільшило собівартість виробництва на понад 70% — з 1,5–2 грн/кг минулого року до більш ніж 3 грн/кг цьогоріч. На Черкащині Михайлу Палію все ж вдалося реалізувати левову частину врожаю завдяки постійним клієнтам, що допомогло покрити збитки, хоча очікуваного результату ринок не дав через перенасиченість.
Особливо критичною є ситуація у прифронтових регіонах. На Нікопольщині місцеве господарство із понад 20-річним досвідом зіткнулося з аварійними відключеннями водопостачання, що ускладнило полив. Крім того, виникли серйозні логістичні проблеми: перевізники відмовляються їхати до прифронтової зони через загрозу ударів безпілотників. Як зазначає бригадир Віталій, підприємство вже втратило близько 30% прибутку. За його словами, за пропозиції у 2 грн/кг фермерам немає сенсу наймати людей для збору та завантаження кавунів у фури (що коштує додаткові 0,5–0,7 грн/кг), тому простіше перебити врожай дисковою бороною на добриво.
На Херсонщині, за даними директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитра Юнусова, через безпекові ризики аграрії не зможуть зібрати врожай приблизно з 50% площ. У червні-липні з області вдалося вивезти лише близько 3 тис. тонн кавунів. Покупці відмовляються їхати в небезпечний регіон, обираючи безпечніші області. Через проблеми зі збутом фермери разом із місцевою владою передають частину врожаю як гуманітарну допомогу лікарням, школам та дитячим садкам.
Водночас на Вінниччині фермер Андрій Федик, який вирощує баштанні понад 20 років, демонструє високу ефективність. Його господарство отримує близько 80 тонн кавунів з гектара, що вдвічі перевищує середній показник по країні. Середня вага плодів становить 9–14 кг, а окремі екземпляри гібриду Тейтум досягають 18–20 кг. Через холодну весну та заморозки висадку розсади перенесли на початок травня, проте завдяки технологіям збір розпочався вже 10 липня. Федик наголошує, що успіх залежить від вибору гібрида, систем живлення й поливу, а також вчасного припинення зрошення.
На Прикарпатті фермерка Інна Федосієнко успішно працює через спотові закупівлі, продаючи близько 90% врожаю великим роздрібним мережам. За її словами, ціна у 8–10 грн/кг є дуже привабливою, а проблем із розрахунками з боку ритейлерів немає.
**Економіка вирощування та витрати**
За ідеальних умов урожайність кавунів становить 40–50 тонн з гектара. Фермер Олександр Гурин із Полтавщини вважає кавун вигідною культурою: за витрат 150–200 тис. грн на гектар чистий прибуток за нормальних цін складає щонайменше 200–250 тис. грн/га. Андрій Вертеба оцінює витрати на гектар під плівкою та на крапельному зрошенні у понад 150 тис. грн. Зокрема, гібридне насіння коштує близько $450/га, тоді як сортове — $50/га. Також суттєвими є витрати на оренду землі, добрива, полив, пальне, логістику та оплату праці.
Комерційний директор «ФК \”ФІНВІН\”» Сергій Милько зазначає, що середня ціна трактора в Україні у 2025 році становила близько $33,5 тис., а мінітрактори стартували від $4,9 тис. Навесні 2026 року ціни на трактори зросли приблизно на 50%. Проте техніка не є головною статтею витрат у баштанництві, оскільки збір урожаю здійснюється вручну. Основне фінансове навантаження припадає на насіння, засоби захисту рослин (гербіцидів для кавунів фактично немає, тому бур’яни проривають вручну) та оплату праці, яка зросла на 10–15% через дефіцит кадрів.
**Цінова ситуація на ринку**
За словами Сергія Милька, гуртова ціна кавуна з поля у 2026 році тримається на рівні 4–6 грн/кг, чого недостатньо для покриття цьогорічних витрат. Через низьку маржу фермери змушені відкладати капітальні інвестиції та економлять на оновленні техніки. На Нікопольщині та Одещині ціни з поля коливаються від 2 до 5 грн/кг. У самому Херсоні в роздріб кавуни продавали по 10 грн/кг, тоді як гуртом на Херсонщині ціна падала до 2 грн/кг.
На великих гуртових ринках у вересні 2026 року ситуація була наступною:
– Ринок «Столичний»: гуртова ціна 10–12 грн/кг.
– Ринок «Початок» (Одеса): опт від 7 грн/кг, роздріб — 25–30 грн/кг.
– Ринок «Шувар» (Львів): мінімальна ціна в середині вересня становила близько 10 грн/кг (торік у цей період вона сягала майже 20 грн/кг).
**Причини перевиробництва та зміни в географії**
Головною причиною цінового обвалу стало перевиробництво. Після 2022 року, коли традиційні лідери баштанництва (Херсонська, Миколаївська та Одеська області) частково випали з процесу через війну, вирощуванням кавунів зацікавилися господарства в інших регіонах. Як зазначає аналітик УКАБ Максим Гопка, за останні 5-6 років баштанництво активно розвивається у Київській, Вінницькій, Полтавській та Дніпропетровській областях.
Фермер Віталій Кругорукий та директор Інституту зернових культур НААН України Владислав Черчель підтверджують, що кількість виробників суттєво зросла, тоді як внутрішнє споживання скоротилося. Сергій Лєонов додає, що висока конкуренція, кадровий дефіцит та значні витрати зробили цей бізнес економічно складнішим.
**Загальна криза в овочівництві**
Проблеми з перевиробництвом та низькими цінами торкнулися не лише баштанних. Голова Асоціації фермерів та землевласників Віктор Гончаренко повідомляє, що через низькі ціни (наприклад, 3 грн/кг за цибулю) та брак робочої сили значна частина овочів залишається незібраною в полях. Через це аграрії не мають коштів для підготовки до наступної посівної.
Аналогічна ситуація склалася у виробників томатів. Фермер Андрій Калініченко з Полтавщини через неможливість реалізувати врожай спочатку оголосив самозбір, а 27 вересня опублікував відео, як переорює томатне поле.
Керівник господарства «Органік-Д» Вадим Кричковський наголошує, що головна проблема українського овочівництва — відсутність планування та регулювання обсягів виробництва. Він зазначає, що овочівники рахують прибуток раз на чотири роки, тому для стабільності бізнесу необхідна диверсифікація культур.
