Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 — новий Митний кодекс України. Документ, над яким команди Міністерства фінансів, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії. Він формує правову основу для переходу на спільні з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки й є ключовим кроком на шляху до вступу України до митного союзу ЄС.
Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства та налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року. Це дасть бізнесу й митниці час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи відбуватиметься поетапно до кінця 2029 року.
Серед основних нововведень — повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
Для бізнесу передбачено безперервність дії чинних механізмів. Безстрокові авторизації залишаться чинними, а строкові діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) і надалі матимуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі — взаємне визнання статусу митними органами інших країн.
Також запроваджується «право бути почутим». Ця процедура дасть бізнесу можливість довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до того, як митниця ухвалить формальне рішення. Очікується, що це зменшить кількість судових спорів.
Окремий акцент зроблено на повній цифровізації. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означатиме менше паперових документів, менше особистих візитів до митниці та менше простору для суб’єктивних рішень, а отже — і нижчі корупційні ризики.
Документ також встановлює прозорий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів: спочатку до органу вищого рівня, а за потреби — до суду. Цей механізм узгоджено із Законом України «Про адміністративну процедуру».
Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено і порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян: до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом.
Ще одна норма стосується оперативно-розшукових повноважень митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями — практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Водночас ці положення не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу. Критерії та межі повноважень митників окремо визначать у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.
Законопроєкт ухвалено за основу. Усі пропозиції народних депутатів України опрацюють під час підготовки документа до другого читання.
