Попри українські санкції, які діють щодо співачки-зрадниці Ані Лорак з 2022 року, її елітне майно досі не стягнули в дохід держави. Причинами цього можуть бути кадровий дефіцит у Міністерстві юстиції та прогалини в українському законодавстві.
Про це йдеться в розслідуванні нардепа Ярослава Железняка (“Голос”). Він зазначив, що, незважаючи на санкції, Кароліна Куєк, справжнє ім’я артистки, і надалі залишається власницею елітної нерухомості.
Від початку повномасштабної війни Лорак остаточно переїхала до РФ і отримала російське громадянство. Водночас вона оновила й український паспорт. Крім того, співачка сплачує мільйонні податки до бюджету країни-агресорки та фінансувала російський фонд “Щасливе дитинство”, який причетний до депортації українських дітей з окупованих територій.
Железняк назвав дві ключові обставини, які пояснюють, чому її майно досі не конфісковане. За його словами, головна причина того, що Міністерство юстиції ще не звернулося до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про конфіскацію майна, полягає не в приватному інтересі чи заступництві, а в глибокій системній кризі та кадрових проблемах.
Як пояснив Ярослав Железняк, у підрозділах, що безпосередньо відповідають за санкційну політику, працює лише по п’ять співробітників із 9 або 14 штатних посад. Водночас на опрацюванні перебуває понад 20 000 підсанкційних осіб. Через це на одного співробітника Мін’юсту припадає приблизно 3500 осіб, щодо яких потрібно розшукати активи, підготувати матеріали та передати позов.
Додатково ситуацію погіршують постійна плинність кадрів через низькі зарплати, адже за рік звільнилося 8 осіб, половина з яких — керівний склад, а також відсутність доступу до необхідних розслідувальних програм та іноземних реєстрів.
За даними Офісу генерального прокурора, СБУ досі не повідомила Ані Лорак про підозру в межах кримінального провадження, хоча її дії повністю підпадають під статтю про пособництво державі-агресору та держзраду. Через це її майно навіть не перебуває під кримінальним арештом.
Отже, активи можуть бути навіть не заарештовані. Це означає, що теоретично Лорак може перепродати їх або переписати на третіх осіб, після чого держава вже не зможе до них дістатися.
Нардеп також наголосив, що механізм стягнення активів у межах санкцій працює виключно під час воєнного стану. Якщо до його завершення держава не встигне завершити процес конфіскації, підсанкційні особи зможуть повністю зберегти своє майно.
Як попередив Железняк, справа Ані Лорак є наочним маркером того, як бюрократичний колапс і нестача ресурсів перешкоджають реальному покаранню зрадників. Після завершення дії воєнного стану, за його словами, законодавство взагалі не дозволить арештовувати та стягувати активи держзрадників у межах санкцій, а отже вона ці квартири просто збереже.
Для вирішення проблеми пропонується автоматично вносити відомості про блокування активів до реєстру обтяжень одразу після указу президента. Також ідеться про необхідність суттєво посилити спроможності Мін’юсту та СБУ.
Найближчим часом парламентський Тимчасовий спеціальний комітет (ТСК) проведе окреме засідання за участю представників Мін’юсту, РНБО та СБУ. Його мета — напрацювати необхідні законодавчі зміни та вимагати активізації розслідування щодо майна Ані Лорак.
