Колишнього міністра внутрішніх справ України та новопризначеного секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті в докторській дисертації. Автори спеціального дослідження заявляють, що в його науковій праці зафіксували десятки неправомірних запозичень із робіт російських, білоруських та українських учених. Окремі фрагменти, на їхню думку, можуть свідчити не лише про копіювання текстів, а й про можливу фальсифікацію результатів досліджень.
Як повідомляє незалежне білоруське видання “Радіо Свобода” з посиланням на дані українського сервісу “Плагіат і фальсифікація в наукових роботах”, експерти виявили плагіат на 51 із 414 сторінок докторської дисертації Ігоря Клименка. Це становить близько 12 % основного тексту.
Ідеться про дисертацію “Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських”, яку Ігор Клименко захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ у травні 2019 року. На той час він уже очолював Національну поліцію України.
За твердженням авторів дослідження, під час аналізу роботи вони виявили текстові збіги щонайменше із сімома науковими працями. Серед них — п’ять робіт російських авторів, одна стаття білоруської дослідниці та одна праця українського вченого. У багатьох випадках, як зазначають аналітики, першоджерела не були належно процитовані. Частину текстів, за їхніми словами, автор переклав українською, замінив окремі слова чи словосполучення, але зберіг структуру, послідовність викладу думок і навіть авторські висновки.
Серед найпомітніших прикладів автори аналізу називають статтю білоруської дослідниці Наталії Савлакової “Временная перспектива личности: теоретический анализ проблемы”, опубліковану в 2010 році. Цю працю включено до списку використаних джерел у дисертації Клименка, однак у самому тексті посилання на неї відсутнє. Дослідники вважають, що значну частину матеріалу фактично було переписано. Вони звернули увагу на однаковий порядок абзаців, ту саму послідовність викладу та майже ідентичні формулювання.
Експерти також зафіксували ознаки дослівного перекладу. Як приклад вони наводять російський вислів “смысл настоящего момента”, який у дисертації перетворився на “зміст справжнього моменту”, хоча правильним українським відповідником є “сенс теперішнього моменту”.
Ще одним джерелом запозичень, за даними авторів дослідження, стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова, присвячена антикорупційній поведінці співробітників державних установ. Дослідники стверджують, що Клименко переписував окремі уривки, після чого замінював словосполучення “співробітник державної організації” на “співробітник поліції” або “курсант”.
Як зазначають автори сервісу, такі правки подекуди спричиняли очевидні помилки. В одному з фрагментів після механічної заміни слів вийшло, що курсант може використовувати свою посаду для особистого збагачення, хоча курсанти не обіймають посад і не мають відповідних службових повноважень. Аналітики назвали це одним із прикладів формального редагування чужого тексту без його осмислення.
Окремо дослідники звернули увагу на так звану авторську методику оцінки антикорупційної поведінки поліцейських. За їхніми висновками, її основа майже повністю складалася з матеріалів російського автора. На їхню думку, із шістнадцяти питань лише чотири були додані самим Клименком, тоді як інші повторювали зміст уже опублікованої роботи.
Також аналітики відзначили статтю російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За їхніми словами, саме на її основі фактично було написано одну з наукових статей Ігоря Клименка, яку згодом використали і в докторській дисертації. Автори дослідження зазначають, що текст майже повністю відтворює російський оригінал. До нього, за їхніми словами, додали лише окремі фрази на кшталт “на нашу думку”, “виділені нами елементи” або “ми вважаємо”, що створювало враження власного авторства.
У цій же статті дослідники зауважили ще одну деталь. До переписаного тексту автор додав приклад про незаконний видобуток бурштину в Сумській області. Автори аналізу наголошують, що в цьому регіоні такого явища ніколи не було.
Ще один блок претензій стосується статистичних даних. Зокрема, дослідники зіставили результати, наведені в дисертації Клименка, з показниками, які раніше опублікувала білоруська вчена Наталія Алексєєнко. За їхніми словами, середні значення, статистичні коефіцієнти та інші числові показники виявилися майже однаковими, хоча дослідження стосувалися різних груп людей, різної кількості респондентів і проводилися в різних країнах.
Крім самої дисертації, автори дослідження перевірили низку наукових статей Ігоря Клименка, опублікованих до її захисту. У підсумку вони дійшли висновку, що частина цих праць також містить обширні текстові запозичення без належного оформлення посилань. Саме ці статті пізніше стали основою для окремих розділів докторської дисертації.
Зі свого боку “Радіо Свобода” нагадало, що тема академічної доброчесності українських високопосадовців уже неодноразово ставала предметом громадських розслідувань. Раніше активісти повідомляли про плагіат у наукових роботах колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, екс-міністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Шкарлета та чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Водночас із цього переліку Сергій Шкарлет залишається єдиним високопосадовцем, який залишив свою посаду після оприлюднення інформації про плагіат.
На момент публікації матеріалу Ігор Клименко публічно не коментував висновки дослідження та звинувачення, оприлюднені авторами сервісу “Плагіат і фальсифікація в наукових роботах”.
