Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що про складну ситуацію в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», зокрема про побиття та знущання з військовослужбовців, їй було відомо ще у травні-червні минулого року. Також вона повідомила, що від початку роботи Офісу Військового омбудсмана до правоохоронних органів уже скерували 9 повідомлень про злочини в цьому підрозділі. Про це Решетилова написала у Facebook.
За її словами, спершу побили журналіста, якого перевели на службу до 425 ОШП. Після цього постраждав капелан суміжної бригади, а згодом — усе керівництво батальйону, який переформовували в 425 ОШП. Як зазначила Решетилова, перші два епізоди ще можна було розцінювати як непорозуміння, хоча щодо побиття капелана вже відкрили кримінальне провадження. Однак після побиття командира батальйону та начальників служб стало очевидно, що йдеться про системну проблему.
У червні 2025 року Решетилова разом із представниками Офісу Президента виїжджала на полігон «Скелі». Одночасно Головнокомандувач доручив провести перевірку силами Військової служби правопорядку. Із полку вивели 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені на поліграфі. Разом із фахівцями ВСП, за словами Решетилової, вдалося встановити групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах.
Водночас, за її словами, керівництво ВСП не вжило жодних заходів ні для притягнення цих людей до відповідальності, ні для недопущення нових правопорушень. Після перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, і за його результатами до правоохоронних органів передали відповідне повідомлення. Однак, як наголосила Решетилова, результатів цього розслідування досі немає.
Окремо вона згадала про зустріч із новопризначеним генпрокурором Русланом Кравченком. За словами Решетилової, вона та перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков неодноразово зустрічалися із заступником генпрокурора та наголошували на необхідності розслідувань щодо «Скелі». Вона підкреслила, що загалом від початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні до правоохоронних органів направили 9 повідомлень про злочини в «Скелі».
Решетилова пояснила, що, розуміючи тривалість очікування розслідувань і кадрових рішень щодо цього та інших штурмових підрозділів, Офіс Військового омбудсмана почав шукати механізми взаємодії зі «Скелею», оскільки військовослужбовці потребують захисту вже зараз. За її словами, їй вдалося переконати командира 425 ОШП хоча б не допускати до роботи з особовим складом тих людей, яких ідентифікували як таких, що системно порушують права військових.
Також, за словами Решетилової, вдалося налагодити майже миттєву реакцію командування «Скелі» на скарги, що надходять до Офісу Військового омбудсмана та інших інституцій. Вона повідомила, що підрозділ зобов’язали забезпечити військовослужбовцям регулярний зв’язок із рідними. Уже в травні кількість скарг від близьких на відсутність зв’язку скоротилася на 73 %. Представники Офісу Військового омбудсмана, додала вона, регулярно відвідують полігони та місця дислокації «Скелі».
Водночас Решетилова наголосила, що Офіс Військового омбудсмана не може підміняти правоохоронні органи та не має повноважень ухвалювати управлінські рішення.
Вона окремо підкреслила, що знущаннями з військовослужбовців займається не весь підрозділ, а лише певна група людей. За словами Решетилової, «Скеля» є великим підрозділом, де служить багато бойових солдатів, сержантів і офіцерів, не причетних до цих подій. Вона також зазначила, що через рішення Катерини Лихогляд не називати у своєму розслідуванні конкретні групи людей у читача могло скластися враження про критичну ситуацію в усьому підрозділі, хоча, як наголосила Решетилова, це не відповідає дійсності.
Окремо військова омбудсманка прокоментувала питання замісної підтримувальної терапії та військовослужбовців із наркозалежністю. За її словами, кілька місяців тому в «Скелі» виявили близько двох тисяч таких осіб. Саме це, за її словами, і стало підставою для резонансної новини з посиланням на неї щодо понад 2000 імовірно непридатних до служби. Решетилова нагадала, що відповідно до 402-м наказом такі люди є непридатними до служби, а у виняткових випадках — обмежено придатними, але точно не повинні перебувати в штурмових підрозділах.
Після цього, за словами Решетилової, терміново скликали міжвідомчу нараду. Нині триває робота та дослідження щодо того, з якими видами залежностей люди можуть служити, а також як надати ВЛК доступ до відповідних даних, щоб комісії бачили інформацію про ЗПТ. Водночас вона зауважила, що мобілізація людей із залежностями триває, і це вже є проблемою не лише «Скелі», а й багатьох підрозділів.
Решетилова звернула увагу і на чисельність підрозділу. За її словами, «Скеля» за кількістю особового складу приблизно відповідає дивізії, але має штат полку. Вона зазначила, що керувати такою кількістю людей у межах штату полку нереально, а повністю контролювати все неможливо.
На думку військової омбудсманки, у цій ситуації необхідні управлінські рішення. Вона повідомила, що минулого тижня обговорювала це з Головнокомандувачем Олександром Сирським. За словами Решетилової, він вважає, що ситуація може змінитися після появи у штурмових підрозділах власного командувача, який нестиме за них відповідальність.
Сама Решетилова з таким підходом не погоджується. Вона вважає, що створення окремого виду військ призведе до поширення негативних практик і порушень прав людини. Натомість, на її думку, оптимальним рішенням було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Як вона пояснила, це дало б змогу командиру корпусу здійснювати контроль, а також формувати належну культуру поведінки та дисципліну.
Наприкінці Решетилова наголосила, що рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зваженим і продуманим.